Росія та Китай домовляються про газовий "контракт сторіччя"

На порядку денному візиту Володимира Путіна до Китаю підписання кількох десятків контрактів, але головний з них - газовий. Йдеться про багаторічний контракт на постачання величезних обсягів природного газу. Москві цей договір тим потрібніший, чим складніше її відносини з Європою. Проблема в тому, що в Китаї це добре розуміють.

Рамкову угоду між Росією і КНР було підписано ще в 2009 році, і відтоді сторони намагаються домовитися щодо ціни.

В останні дні перед поїздкою пана Путіна до Китаю переговори між главами газових компаній обох країн велися практично цілодобово. Глава "Газпрому" Олексій Міллер прибув до Пекіна за два дні до початку офіційного візиту.

Як розповів в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі заступник голови Фонду національної енергетичної безпеки Олексій Гривач, ціну мали узгодити ще до початку візиту. І те, що цього не сталося, - поганий знак.

Олексій Гривач: Головна проблема для сторін - це рівень базової ціни, який позначається в контракті як точка відліку для подальших розрахунків за формулою, прив'язаною до кошика нафтопродуктів. Тобто вже є узгоджена формула, залишилося в неї підставити постійну величину, на основі якої вироблялися б подальші розрахунки. Повинна бути визначена ціна першого періоду - року чи кварталу. Потім до неї додаватимуть різні коефіцієнти: інфляція, динаміка цін на нафтопродукти на кшталт дизеля і мазуту.

Російська служба Бі-бі-сі: Яка конкретно ціна зараз обговорюється?

Олексій Гривач: Йдеться про 350-400 доларів за тисячу кубометрів. Китайські партнери, звичайно, зацікавлені в нижній межі. Але судячи з останньої інформації, що надходить з Китаю, ціну таки не вдається узгодити. Імовірність того, що контракт не буде підписаний, досить висока, якщо, звичайно, голови держав на особистій зустрічі не досягнуть прориву. По ідеї, ціну мали узгодити до початку візиту. Глава "Газпрому" Олексій Міллер перебуває там уже два дні. А перед цим до Москви приїжджав парламентер від Китаю. Ці контакти останні дні йдуть мало не в цілодобовому режимі.

Російська служба Бі-бі-сі: Володимир Путін запропонував скасувати податок на видобуток корисних копалин (ПВКК) для газових родовищ, які будуть експортувати газ до Китаю за цим контрактом. На скільки це може зменшити ціну?

Олексій Гривач: Зараз для східносибірських родовищ і так діє пільговий режим за ПВКК. Ставка встановлена на рівні 10% від базової. Для "Газпрому" зараз ПВКК встановлений в районі 680 рублів на тисячу кубометрів. 10% від них - це, грубо кажучи, 2 долари. Я думаю, що набагато ефективнішою була б пільга експортного мита. Тому що вона становить 30% від митної вартості газу. При ціні в 400 доларів за тисячу кубів до бюджету йде 120 доларів. Бюджет може відмовитися від частини цих надходжень, і в підсумку ціна для Китаю знизиться. При цьому компроміс з російського боку має межі, влада не може допустити, щоб економіка самих експортних проектів в Китай стала збитковою. Адже там великі капіталовкладення, складна, протяжна інфраструктура.

Російська служба Бі-бі-сі: Тим часом і китайська сторона заявляє, що може зменшити імпортне мито. Виходить, уряд КНР готовий субсидувати свою газову компанію CNPC за рахунок бюджету?

Олексій Гривач: Це було б цілком логічно, оскільки це один з механізмів взаємних поступок. Обидві країни намагаються створити економічно привабливі умови для своїх держкомпаній.

Російська служба Бі-бі-сі: Наскільки обговорювана ціна на газ для Китаю є економічно обґрунтованою? Багато хто говорить, що поставляти газ до Китаю легше, ніж до Європи: тут можливий прямий експорт, тут коротке "плече транспортування".

Олексій Гривач: Це не зовсім правильне розуміння. Тут потрібно створити з нуля всю інфраструктуру: видобуток, переробка - причому складна переробка. Газ, що видобувається в Східному Сибіру, - багатокомпонентний, він має у своєму складі багато домішок, у тому числі цінних, наприклад, гелій. Їх потрібно витягти, і це додаткові витрати. Плюс "плече транспортування" необхідно створити з нуля. А це понад 3 тис. км траси в географічно досить складних районах. Загальна вартість проектів перевищує 1,5 трлн рублів (50 млрд доларів) тільки на початковому етапі.

Російська служба Бі-бі-сі: Якщо все ж таки вдасться узгодити ціну, коли газ піде до Китаю?

Олексій Гривач: Відводиться п'ять років з моменту підписання контракту на те, щоб почалося постачання. А потім ще два-три роки до виходу на проектну потужність.