Російський шлях "Грузинської мрії" чи верховенство закону: що відбувається в Грузії?

Операція із затримання голови найбільшої опозиційної партії "Єдиний національний рух" (ЄНР) Ніки Мелії призвела до нового сплеску протестів у Грузії та чергового витка напруги на і без того поляризованій внутрішньополітичній арені Грузії.

У протистоянні найбільшої опозиційної партії та правлячої партії "Грузинська мрія" деякі бачать зіткнення експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі і мільярдера Бідзіни Іванішвілі, а також прозахідного і проросійського спрямування у грузинській політиці. Але чи так це?

Що сталося?

23 лютого поліція штурмувала офіс опозиційної партії "Єдиний національний рух" (ЄНР) і затримала лідера партії Ніку Мелію.

Мелію звинувачують "у керівництві та участі в групових насильницьких діях [заворушеннях]" під час акції протесту в центрі Тбілісі 20 червня 2019 року.

Тоді тисячі людей зібралися біля парламенту, обурившись через те, що російський депутат Сергій Гаврилов, який приїхав на Міжпарламентську асамблею православ'я, з'явився у кріслі спікера грузинського парламенту.

Мелію затримали в його кабінеті через кілька днів після того, як суд посилив запобіжний захід щодо опозиціонера, ухваливши помістити його під варту.

Прокуратура зажадала посилити запобіжний захід і пояснила це відмовою Мелії виплатити додатково 40 тисяч ларі (близько 12 тисяч доларів) застави. Мелія одного разу вже виплатив заставу, але суму збільшили, коли він демонстративно викинув електронний браслет на акції протесту в листопаді минулого року.

Сам опозиціонер вважає вимоги прокуратури й обвинувачення на свою адресу політично мотивованими.

Прем'єр-міністр Георгій Гахар назвав виконання судового рішення причиною розбіжностей з правлячою командою і свого рішення піти з посади. У МВС тоді відклали виконання рішення суду, але Іраклій Гарібашвілі, який змінив Гахара на посаді прем'єр-міністра і відомий своєю жорсткою риторикою на адресу опонентів, говорячи про Мелію в парламенті, ще коли був кандидатом, пообіцяв, що "закон має бути виконаний".

Вже на наступний ранок після затвердження Гарібашвілі на посаду прем'єра поліція штурмом взяла офіс найбільшої опозиційної партії Грузії, де після рішення суду цілодобово чергували опозиційні лідери та активісти, аби перешкодити арешту Мелії.

У МВС визнали, що під час операції застосували спецзасоби, однак не уточнили, які саме. За адміністративні правопорушення затримали понад 20 людей.

В опозиції нарікають, що під час операції правоохоронці незаконно забрали з офісу партії сервери, де зберігалася їхня інформація, і навіть енергетичні напої.

У МВС кажуть, що технічні пристрої співробітники кримінального департаменту поліції вилучили в рамках розслідування за фактом групового опору правоохоронцям, бо був ризик знищення важливих доказів. За словами відомства, вилучену техніку опечатали, і до керівництва партії вже звернулися, щоб її повернути.

Верховенство закону або "третє пришестя Іванішвілі"?

Влада називає арешт опозиціонера доказом того, що Грузія - правова держава, де всі, незалежно від політичної приналежності, рівні перед законом. У правлячій партії категорично заперечують політичне підґрунтя справи і кажуть, що Мелія сам обрав собі ув'язнення, коли відмовився заплатити заставу.

Те, що взяття Мелію під варту не було самоціллю, говорять і в прокуратурі. На третій день після затримання опозиціонера в прокуратурі заявили, що готові клопотати в суді про зміну запобіжного заходу на заставу, якщо захист її виплатить - ті самі 40 тисяч ларі, які Мелія вже відмовився платити.

Але Мелія відповів відмовою і цього разу. В ЄНД назвали пропозицію прокуратури абсурдною, вважаючи, що вона лише підтвердила політичне підґрунтя цієї справи.

В опозиції упевнені, що як дії слідчих органів, так і судові рішення служать інтересам однієї людини - колишнього голови правлячої партії, мільярдера Бідзіни Іванішвілі.

Іванішвілі в січні цього року заявив, що остаточно йде з політики і залишає посаду голови партії й саму партію. Але у його "відхід" в опозиції не вірять, вважаючи, що він залишається неформальним правителем Грузії. Про те, що Іванішвілі комфортніше не обіймати офіційну посаду, але при цьому зберігати важелі контролю над владою, говорили і багато грузинських аналітиків.

Висування на посаду прем'єра Іраклія Гарібавшілі, якого вважають одним з вірних і наближених до Іванішвілі людей, лише посилило ці підозри. Гарібашвілі вже обіймав посаду прем'єр-міністра близько двох років, змінивши у 2013 році самого Іванішвілі.

"Відчуття, що Іванішвілі знову керує країною, повернулося з приходом Гарібашвілі. Зараз дуже складно людям доводити, що він [Іванішвілі] в цьому участі не брав, навіть, якщо це так, - каже колишній радник мільярдера, аналітик Гія Хухашвілі. - Прихід Гарібашвілі можна навіть назвати третім пришестям Іванішвілі ".

На думку Хухашвілі, контроль над владою дуже важливий для мільярдера.

"Йому важливо зберегти контроль над владою, тому що йому треба думати про забезпечення власної безпеки і про збереження власного добробуту, а зміна влади в Грузії йому загрожує як фізично, так і матеріально", - говорить аналітик.

Саакашвілі vs Іванішвілі

Затримання Мелії, на думку Хухашвілі, можна однозначно кваліфікувати як політичне переслідування опонентів.

Він зазначає, що влада давно використовує такий метод: порушує кримінальні справи, які потім підвисають і використовуються для тиску на політичних супротивників або торгівлі з якихось політичних питань.

"Таких справ досить багато, але в цьому випадку така матриця не спрацювала. В результаті влада виявилася у стані афекту і, боячись проявити внутрішню слабкість, почала діяти жорстко", - упевнений Хухашвілі.

У правлячій партії чергову відмову Мелії від виплати застави назвали підтвердженням того, що його ув'язнення було частиною плану опозиції і експрезидента Михеїла Саакашвілі.

"Це, звичайно, було інспіровано Михеїлом Саакашвілі, максимально пожертвувати Мелією, як пішаком, у цій грі для погіршення іміджу уряду і країни", - сказав в ефірі телеканалу "Руставі-2" депутат від правлячої партії Георгій Хелашвілі.

Саакашвілі заочно засуджений у Грузії. У нього немає грузинського громадянства, і він не обіймає офіційної партійної посади, однак експрезидент часто критикує чинну владу в ефірах грузинських та іноземних телеканалів, а також на своїх сторінках у соціальних мережах. До парламентських виборів 31 жовтня минулого року грузинська опозиційна коаліція "Сила в єдності" заявила, що в разі перемоги висуне його кандидатуру на посаду прем'єр-міністра.

Попри те, що експрезидент покинув Грузію ще в 2013 році і живе в Україні, саме його представники правлячої партії часто називають організатором планів з дестабілізації Грузії.

Деякі аналітики вважають, що хоча у Саакашвілі залишається чимало вірних прихильників у Грузії, влада часто використовує його фігуру для дискредитації опозиції та протестів в очах тієї значної частини населення, якій не подобаються ані чинна, ані колишня влада.

За словами Гії Хухашвілі, у влади був злагоджений алгоритм політичного процесу, який ґрунтувався на протистоянні Бідзіни Іванішвілі й Михеїла Саакашвілі.

"Алгоритм дій у влади був добре відпрацьований - демонізація Саакашвілі. Вони робили з Саакашвілі якийсь [іміджевий] "Титанік", згадуючи йому старі гріхи, саджали усіх своїх політичних опонентів на цей" Титанік ", а потім його топили за відомою схемою", - каже він.

У Ніці Мелії, на думку експерта, влада побачила нову загрозу. У його випадку відпрацьована схема влади вже не була настільки ефективною, вважає Хухашвілі.

"Влада занервувала, бо реально почався якийсь ребрендинг "Єдиного національного руху" як основної опозиційної сили. Схема негативного посилу про старі гріхи Саакашвілі могла виявитися вже неефективною", - упевнений він.

Аналітик нагадує, що хоча Мелія представляє партію, засновану Саакашвілі, він створив своє власне обличчя й оживив грузинську політику.

"Мелія не інструмент для організації двополюсності, і він як раз ратує за мультипартійність, активно співпрацює з іншими партіями і, в принципі, не претендує на ексклюзивність ЄНД як другого полюса", - говорить Хухашвілі.

Далі від Заходу - ближче до Росії?

За затриманням Мелії пішов шквал критики правозахисників і різкі заяви з боку західних партнерів і політиків.

Посольство США в Грузії назвало арешт опозиціонера кроком Грузії назад на шляху до становлення більш сильної демократії в сім'ї євроатлантичних держав. Посольство висловило жаль, що заклики міжнародних партнерів до діалогу і стриманості були проігноровані.

Спеціальний представник генерального секретаря НАТО на Кавказі та в Центральній Азії Джеймс Аппатурай заявив, що арешт голови найбільшої опозиційної партії викликає глибоке занепокоєння, і НАТО чекає від Грузії - близького партнера і країни-аспіранта - збереження євроатлантичних демократичних стандартів.

Влада, мабуть, не очікували такої жорсткої реакції Заходу, каже один із засновників Центру стратегічного аналізу Грузії, колишній заступник секретаря Ради національної безпеки Вано Мачаваріані.

Затримання Мелії і те, як це було зроблено, - штурм офісу опозиції - за його словами, стало однією з "останніх крапель" після закликів західних партнерів до діалогу між правлячою партією і опозицією. У заявах західних партнерів прямо йдеться про неприпустимість використання суду і прокуратури як політичного інструменту для боротьби з опозиційними лідерами, зазначає Мачаваріані.

"Далі цього може бути лише ідентифікація конкретних політиків, ініціювання їм санкцій і переведення країни до недемократичних режимів, які суперечать інтересам вільного світу і перебувають у сфері інтересів Росії. Це дуже небезпечно для країни", - говорить він.

Реакцію західних партнерів у опозиції вважають показником того, що через дії влади під загрозою вкотре опинилася не тільки демократія, але й євроатлантичне майбутнє Грузії.

Грузинська влада говорить про свою прихильність до прозахідного курсу і навіть про намір у 2024 році подати офіційну заявку на членство в Євросоюзі, але опозиція постійно звинувачує їх у служінні інтересам Кремля і "російських методах" боротьби з опонентами.

Те, що справа Мелії стосується подій 20 червня 2019 року, лише підливає олії у вогонь. Деякі представники опозиції заявили, що грузинська влада виконала завдання Москви і самого Гаврилова, які хотіли покарати учасників того протесту.

У правлячій партії звинувачують опозицію у спекуляціях темою Гаврилова та Росії, на які вже ніхто не пристає.

Але в прихильності до прозахідного курсу чинної грузинської влади сумніваються й аналітики. За їхніми словами, у своєму прагненні утриматися при владі вони можуть пожертвувати прозахідним курсом, якщо знайдуть опору в Росії. Схожі приклади на пострадянському просторі вже є.

"Їхній розрахунок - назавжди залишитися при владі в будь-якій формі. Тому, з одного боку, декларується західний курс, але з іншого - все робиться для того, щоб поставити цей курс під сумнів, і ми отримали реально форму однопартійного правління, яка згубна для країни, але вигідна їм", - говорить Мачаваріані.

"Ми повинні стежити за тим, щоб знову не опинитися на орбіті Росії. Приклади цього є. Як Білорусь, яка "спробувала" стати частиною європейської сім'ї, але щойно Лукашенко відчув загрозу, він повернувся до одностороннього перебування у сфері російського впливу", - нагадує експерт.

Що далі?

Опозиція не визнала результати виборів 31 жовтня минулого року, і велика частина новообраних депутатів відмовилася увійти до парламенту. Але протести, що спалахнули після виборів, поступово пішли на спад.

Після затримання Ніки Мелії та штурму опозиційного офісу акції протесту спалахнули в Грузії з новою силою. У будівлі парламенту протестувальники встановили намети. Тут цілодобово чергують опозиційні лідери та активісти. Опозиція анонсує протести, а також пікетування парламенту і урядової канцелярії цього тижня.

"Політично у опозиції зараз є шанс. У них не було жодного порядку денного, і арешт Мелії дав їм шанс організувати якийсь політичний процес. Друге - вони знову отримали підтримку Заходу, чого не було у нещодавньому минулому, тому що Захід не дуже розумів позицію бойкотування парламенту", - говорить Хухашвілі.

Влада хотіла продемонструвати силу, але отримала зворотний ефект - затримання Мелії посилило опозицію, вважає Мачаваріані.

"Якщо влада вважала, що це пастка [опозиції], вони не мали до неї потрапити. Але вочевидь бажання Гарібашвілі сподобатися Іванішвілі й показати своїм виборцям, що він готовий "покінчити з ЄНД", переважили. Це призвело до зворотного ефекту, і сьогодні у опозиції є моральна перевага", - говорить він.

На тлі закликів західних країн до діалогу обидві сторони грузинського протистояння сьогодні висловлюють готовність сісти за стіл переговорів. Але в той час, як опозиція вимагає звільнення ув'язнених, яких вважає політичними, і проведення дострокових виборів, влада каже, що тема проведення позачергових виборів закрита.

За словами Мачаваріані, політики зобов'язані прийти через політичний діалог до якогось компромісу і домовленості, гарантом якої повинні виступити західні партнери.

Він вважає, що "недовіра і поляризація настільки високі, настільки далекі один від одного позиції сторін, що заперечувати загрозу ще більшого розколу суспільства і громадянського протистояння було б неправильно".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!