Україна проти Росії. Суд з прав людини частково визнав претензії Києва за Крим

Російські військові у Криму

Автор фото, Getty Images

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає обґрунтованим позов України проти Росії щодо порушення росіянами прав людини у Криму і розглядатиме його по суті.

Водночас у першому рішенні щодо цієї справи вказується, що українську скаргу розглядатимуть частково.

Остаточне ж рішення суду буде пізніше.

"Рішення ЄСПЛ - потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим - це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не "референдуму" та "мирного волевиявлення", - написав міністр юстиції України Денис Малюська.

Росія ж називає справу "політичною" і вважає, що вона не входить до юрисдикції Європейського суду з прав людини.

Україна VS Росія

Анексія Криму

Автор фото, Getty Images

Це перша з серії міждержавних справ скарга України проти Росії, яку прийняла до розгляду по суті Велика палата ЄСПЛ.

Справа стосується звинувачень України щодо порушень Росією Європейської конвенції з прав людини в анексованому Криму, зокрема репресій та переслідування противників "приєднання" Криму до Росії та інших "уразливих груп".

Як стверджує Київ, РФ порушувала права людини на півострові систематично через "адміністративну практику".

Суд взяв до уваги "потужність зростання російської присутності у Криму з лютого до березня 2014 року без згоди української влади чи будь-яких доказів загрози для російських військ, розміщених [на півострові] відповідно до чинних тоді двосторонніх угод".

Так само ЄСПЛ визнав аргументи України про те, що "російські війська не були пасивними спостерігачами, а брали активну участь у тих подіях".

Суд погодився з версією Києва, що півострів перейшов під фактичний контроль Росії 27 лютого 2014 року. Тобто до "кримського референдуму".

Йдеться про зміну місцевої влади в Криму після штурму будівлі парламенту і Ради міністрів Криму 27 лютого.

Після цього російські військові встановили контроль над пунктами в'їзду і виїзду в Криму по суші, морю і повітрю, а також за допомогою диверсійних операцій, скаржиться Україна.

Пропустити YouTube допис, 1
Дозволити контент Google YouTube?

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".

Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 1

Тепер суд розглядатиме звинувачення по суті.

Зокрема йтиметься про відмову Росії реально розслідувати вбивства на півострові, незаконні затримання, тиск на медіа, обмеження освіти іншими мовами, окрім російської, переслідування релігійних діячів та обмеження пересування жителів Криму на материкову Україну.

Також розглядатимуть автоматичне російське громадянства для кримчан як порушення прав людини.

Водночас суд відхилив звинувачення України щодо "адміністративної практики вбивств" у Криму.

Також судді вирішили не розглядати звинувачення про "короткострокові затримання" іноземних журналістів та "націоналізацію власності "українських солдатів на півострові".

На їхню думку, Україна навела мало доказів, які б свідчили саме про "адміністративну практику" таких дій.

Розгляд по суті вимагатиме тривалого часу, зазвичай, такі справи йдуть роками.

На що скаржилася Україна

Іван Ліщина

Автор фото, echr.coe.int

Підпис до фото,

Іван Ліщина, уповноважений Мін'юсту України

Влада України звинувачує Росію в порушенні 12 статей Конвенції про захист прав людини:

  • право на життя (стаття 2)
  • заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження (стаття 3)
  • право на свободу і безпеку (стаття 5)
  • право на справедливий судовий розгляд (стаття 6)
  • право на повагу до приватного життя (стаття 8)
  • свобода віросповідання (стаття 9)
  • свобода вираження думок (стаття 10)
  • свобода зібрань та об'єднань (стаття 11)
  • право на ефективний засіб правового захисту (стаття 13)
  • заборона дискримінації (стаття 14)
  • захист власності (стаття 1 Першого протоколу №1 до Конвенції)
  • свобода пересування (стаття 2 Протоколу №4)

Росія стверджувала, що це "політична справа", вона стосується не порушень прав людини, а питання законності переходу Криму в російську юрисдикцію, яке, на думку російської сторони, не стосується Європейського суду з прав людини.

Дуель британських юристів

Слухання у справі відбулося 11 вересня 2019 року, пише кореспондентка BBC News Ганна Пушкарська.

Росію і Україну разом з уповноваженими при ЄСПЛ заступниками міністрів юстиції обох держав представляли залучені сторонами британські баристери (адвокати) і королівські радники.

На боці Росії виступав адвокат Майкл Свейнстон, який раніше представляв РФ в суперечках з Грузією і з акціонерами ЮКОСу.

Річний контракт Мін'юсту Росії на послуги Свейнстона і адвокатів з російського бюро "Іванян і партнери" по "кримській справі" у 2016 році склав 6,7 млн доларів.

Від України в Страсбурзі виступав Бен Емерсон, який раніше представляв інтереси родини отруєного в Лондоні ексспівробітника ФСБ Олександра Литвиненка.

У підсумку слухання в Страсбурзі фактично перетворилися на дуель британських юристів.

Українська сторона наполягала, що 27 лютого в Криму стався "військовий переворот", російська - що події в Криму стали результатом "антиконституційного перевороту" в Києві.

За версією Росії, прямих доказів порушень Україна не надала, а до моменту офіційного приєднання Криму за підсумками "референдуму" 18 березня 2014 року відповідальність за події на півострові мала нести українська влада.

Україна переконувала суд, що доказів масового порушення прав противників переходу Криму під російську юрисдикцію вистачає, а влада Росії їх не розслідувала і перешкоджали доступу на півострів міжнародних моніторингових місій.

Як ЄСПЛ розглядав міждержавні справи

З моменту вступу в силу Європейської конвенції у 1953 році було порушено 27 міждержавних справ. Дев'ять з них - також проти Росії (заявниками окрім України виступали ще Грузія і Нідерланди).

Так, слухання у Страсбурзі проводилися раніше за скаргою Кіпру проти Туреччини (через турецькі військові операції у 1974 році і розділу острова) та за двома скаргами Грузії проти Росії (про масову депортацію грузинів і порушенні прав людини в Абхазії і Південній Осетії під час конфлікту 2008 року).

Для відшкодування потерпілим Кіпру присуджена компенсація 90 млн євро, Грузії - 10 млн євро.

Компромісу досягли лише в одній міждержавній справі. У 2000 році уклали мирову угоду по скарзі Данії проти Туреччини через жорстоке поводження із затриманим там данцем. Уряд Туреччини висловив жаль і добровільно виплатив потерпілому певну суму за угодою.

На розгляд ЄСПЛ очікують 11 міждержавних справ, в тому числі за скаргами Грузії і України проти Росії, а також Вірменії проти Азербайджану і Вірменії проти Туреччини - через недавній конфлікт у Нагірному Карабасі.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!