Битва за ліси Донбасу: чому зникають лісосмуги Приазов'я

Лісосмуги Приазов'я, які захищають регіон від степових пожеж та вітру, масово вирубують на дрова для опалення будинків. Особливо це стало помітно з початком війни, коли одночасно зросли бідність та ціни на опалення. Дерева на дрова рубають і для себе, і на продаж за схемою "украв-продав-заробив".

Чим загрожує таке варварське ставлення до живої "спадщини"? Коли і навіщо висаджували лісосмуги? І як це пов'язано із поверненням пилових буревіїв та опустелення на Приазов'я?

Оголошення на кшталт "дрова на продаж" у Маріуполі та його околицях нині не рідкість. Рубають і продають дрова задля заробітку і через скруту, адже багато хто з жителів міста, а у селі й поготів, відновили колись уже розібране пічне опалення та заощаджують. Рубають і заради саун, бань, барбекю та банальних посиденьок біля вогнища.

За п'ять років, з 2015-го по 2020-й, лише у Донецькій області поліція порушували проти "чорних лісорубів" в середньому по 100 кримінальних справ на рік. І це лише викриті випадки.

На початку лютого місцева поліція заявила, що викрила групу, яка завдала збитків на 700 тисяч гривень. Чоловік у себе на подвір'ї облаштував склад деревини, яку продавав по сусідству. Безпосередньо порубкою начебто керувала його довірена особа з двома лісорубами. Тепер підозрюваним загрожує до 7 років в'язниці.

Винищують лісосмуги й ті, хто має цими деревами опікуватися - робітники лісових господарств. Троє таких лсників протягом двох років (2018-2019) рубали дуби та акації в лісах і полезахисних смугах Донеччини, не гребували й заповідним фондом. Пиляли, перевозили та продавали на опалення.

У місцевих новинах систематично з'являється інформація про затримання і груп незаконних лісорубів, і одинаків. А найгучніший випадок стався на початку 2021 року у селищі Сартана на околиці Маріуполя.

За версією поліції, підозрюваний у вирубці лісу намагався втекти з машиною дров та бензопилами. Поліцейські твердять, що саме під час спроби його зупинити чоловіка застрелили. Нині триває розслідування. На фотографіях з місця подій видно - дрова, бензопили та темряву "посадки".

Як підсумок, лише за 2020 рік, збитки від діяльності "чорних" лісорубів склали понад 10 млн грн.

Ще одні жертви війни

Постраждали лісосмуги і через війну, хоча з початком бойових дій і до нині полювання на Донеччині під забороною. У лісосмугах стало небезпечно через міни та близьку лінію фронту. Але на самому початку війни деревиною з лісосмуг через крайню потребу користувалися українські військові. Ще частину лісосмуг Донеччини знищили самі бойові дії та підпали з боку окупованої території.

Маріуполь на околицях рясніє оголошеннями "Дрова - з твердих порід дерев. Дешево", і зазвичай це акація, дуб, тополі та ясен. Саме їх висаджували у лісосмугах або, як їх називали, посадках. Так, калькуючи з російської, називають лісо- або вітрозахисну смугу.

У "лихі" 90-ті на Донеччині "вивезти в посадку" означало погрозу вбивством або побиттям. Але місцеві не боялися і продовжували відпочивати у штучній лісовій зоні, збирали гриби, полювали.

Нині від лісосмуг у багатьох місцях залишилися лише спогади. І це не вперше. У 30-х роках ХХ ст. в Україні переорали майже все, що можна було переорати. Іноді вдавалося рятувати заповідні території, але тих, хто намагався зберегти цілинні землі часто називали шкідниками та ворогами будівництва комунізму.

Але незабаром радянське керівництво змушене було поступитися безкраїми просторами орних земель та вкрити частину лісосмугами. Радянській владі треба було зупинити суховії та пилові бурі, які на той час стали типовим явищем в регіонах екстенсивного землеробства.

Так званий "Сталінський план перетворення природи" реалізовували у 1948-1965 роках. Раціональне зерно в цьому проєкті було: він означав частковий відступ від екстенсивної моделі землеробства та повертав частину переораних просторів у напівприродний стан, тобто в лісосмуги, хоча і лише заради захисту сільського господарства.

Створені лісосмуги уповільнили ерозію і захистили від видування родючі шари ґрунту, а дороги - від снігових заметів. Лісосмуги загасили й міцні східні вітри, що панують на Приазов'ї та впливають на його клімат. Смуги затримують сніг, а це впливає на середні температури навесні та взимку.

Але нині пилові бурі та суховії вже повернулися в донецький степ, минулої осені на це скаржилися місцеві мешканці та писали місцеві ЗМІ.

Природа завдає удару у відповідь?

Як пояснювала восени ситуацію начальниця лабораторії Донецького регіонального центру з гідрометеорології Світлана Марчук, свою роль зіграли кілька чинників:

"Посуха, деградація і зневоднення ґрунтів в результаті вирощування монокультур (соняшник, кукурудза), пориви вітру до 15-20 м/с, руйнування трав'яної підстилки, та бездумна старанність комунальних служб в боротьбі з травою на газонах".

Про небезпеку та варварські масштаби вирубки лісосмуг замислилися в державі ще минулого року, тоді й запровадили систему електронного обліку деревини.

"Через незаконну вирубку лісів ми постійно втрачаємо зелені насадження, зменшуються врожаї, під час снігопадів дороги страждають від заметів. Сподіваюся, що системи електронного обліку допоможуть чітко контролювати кількість дерев, знаходити і карати браконьєрів", - заявляв Ігор Мороз, перший заступник голови Донецької ОДА.

Замислилися над самоорганізацією та висадженням дерев на місці знищених і місцеві мешканці.

"Знищення посадок - просто біда. Легко знищити, а наслідки - сумні. Складно відновити. Швидше за все для цього доведеться якось самоорганізовуватися" - коментує ситуацію мешканець Маріуполя Іван Шашлов.

А науковці зауважують, важливо, щоб при цьому місцеві активісти не розмножили агресивні види дерев та рослин немісцевих видів. І не вчинили б так, як робили багато десятиліть тому виконавці "сталінського плану", коли лісосмуги стали основним джерелом поширення чужорідних видів, які схильні поводитися наче справжні загарбники.

На величезних площах замість акації саджали псевдоакацію робінію, замість місцевого ясеня та клена - клен ясенелистий, замість дуба звичайного - канадський червоний дуб.

Стійкі до шкідників, хвороб та негоди, невибагливі до ґрунтів, зазвичай морозостійкі та посухостійкі, завезені дерева і зараз витісняють місцеві - ясені, в'язи, верби, тополі і, що особливо важливо, майже повністю знищують трав'яний покрив. Таким чином змінюють і склад місцевих тварин, які живуть поряд. Такі чужі види називають "інвазійними".

Що з ними робити на Приазов'ї тепер - питання не просте, зокрема і в етичному вимірі. Пряме знищення часто дуже дороге і складне, пояснює еколог і блогер Олексій Бурковський, який популяризує дбайливе ставлення до природи.

Важливо не провокувати "чужинців" сокирою та вогнем, бо вони розмножуються ще активніше. Існують нехай і тривалі, але дієві та м'які методи, пояснює Олексій Бурковський.

"Наприклад, в масиви псевдоакації робінії підсаджують дуб, який через десятки років має витиснути її. Попри однозначну небезпеку інвазивних видів, боротьба з ними в Україні має проводитись обережно і враховувати ментальну специфіку нашого населення. Якщо завтра оголосити, що інвазивні види можна безконтрольно знищувати, то наші багатостраждальні лісосмуги будуть остаточно зведені нанівець, а разом з інвазивним кленом ясенелистим або робінією під шумок та сокиру підуть і наші ясеня, в'язи й дуби".

Олексій Бурковський ще у 2015 році розробив проєкт закону про інвазивні види рослин, за декілька років робоча група науковців та природоохоронців його доопрацювала, але до розгляду поки що так і не дійшло.

"Відомо, що Кабмін все ж таки готує розпорядження щодо інвазивних видів, де мають визначити ті, які підпадуть під заборону. Але, знову ж таки, конкретного юридичного результату досі немає".

Була, але порубали

Зовсім нещодавно на іншому боці країни - у полях вже Західної України між Івано-Франківською та Тернопільською областями у сніговій пастці опинилися з десяток авто.

Снігом, що здуває з полів, повністю засипало трасу Р-24 й заблокованими лишилися селища поблизу.

У коментарях під фотодописом із засніженою дорогою та поодинокими кущами біля траси місцеві мешканці пишуть, що лісосмуга там була. Була, але років 20 тому її порубали.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!