Гриценко: що відомо про кандидата?

Гриценко

Автор фото, УНІАН

Анатолій Гриценко пройшов шлях від військовослужбовця та воєнного аналітика до міністра оборони й голови парламентського комітету.

Зараз він втретє спробує поборотися за посаду глави держави.

До політики

Анатолій Гриценко народився у 1957 році на Черкащині.

Вчився у Київському суворовському училищі, потім - у Київському вищому військовому авіаучилищі, обидва навчальні заклади закінчив з золотою медаллю.

Гриценко

Автор фото, grytsenko.com.ua

Підпис до фото, Гриценко гарно вчився - обидва військові училища закінчив з золотою медаллю

Далі служив у авіаційному полку в Охтирці начальником групи обслуговування польотів.

Пізніше продовжив навчання, й згодом почав викладати у тому ж вищому авіаучилищі.

З початку 1990-х років працював у новостворених структурах Міноборони України, які займалися військовою освітою та дослідницькою роботою.

А в 1993-1994 роках Анатолій Гриценко навчався у Сполучених Штатах, зокрема в Університеті Військово-повітряних сил США, що, за його словами, дуже вплинуло на його погляди.

"Нам викладали унікальні люди - міністр оборони, чотиризіркові генерали - командувачі видів збройних сил і регіональних командувань США, визнані у світі дипломати, топ-менеджери транснаціональних корпорацій, провідних оборонних підприємств і цивільних компаній, провідні журналісти, астронавти, навіть людина-легенда - батько водневої бомби Едвард Теллер", - пригадував Гриценко в автобіографії.

"Ми облітали практично всі ключові американські командування, штаби і полігони, були на навчаннях, навіть на підземному та повітряному командних пунктах президента США, що на випадок війни", - додавав він.

Після повернення намагався донести тодішнім керівникам ідеї реформування української армії, пропозиції "досить жваво обговорювали, схвалили, але так і не реалізували".

Далі була робота керівником аналітичної служби РНБО за президентства Леоніда Кучми. Радбез тоді очолювали Володимир Горбулін та Олександр Разумков - з останнім Анатолій Гриценко товаришував.

Після смерті Разумкова у 1999 році Гриценко разом з його командою пішов з РНБО в Український центр економічних і політичних досліджень (зараз відомий як Центр Разумкова).

Тоді ж залишив військову службу у званні полковника - після 27 років в армії.

На чолі Міноборони

Ющенко і Гриценко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Віктор Ющенко та Анатолій Гриценко, 2005 рік

На президентських виборах 2004 року Анатолій Гриценко працював у штабі Віктора Ющенка, де очолював аналітичний відділ.

Водночас сам Гриценко нарікав, що Віктор Ющенко не знав про його військові знання: "Коли після третього туру переможець перегонів запропонував працювати в новій владі і запитав, де б я себе бачив, відповів: мені було б цікаво працювати або секретарем РНБО, або міністром оборони... Віктор Андрійович із подивом перепитав: "А ти що, знаєшся у військовій справі?"

У 2005 році Анатолій Гриценко справді став міністром оборони, й працював там до кінця 2007 року при трьох прем'єрах: Юлії Тимошенко, Юрії Єханурову та Віктору Януковичу.

Саме щодо його роботи на чолі Міноборони Анатолія Гриценка найбільше критикують його опоненти.

Гриценко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Гриценку закидають, що він як міністр оборони доклав руку до розвалу української армії. Сам екс-урядовець це категорично заперечує

Зокрема йому закидають розпродаж "надлишкового майна" армії, включно з озброєннями і технікою, за заниженими цінами, а також махінації з будівництвом житла для військових.

Гриценко всі звинувачення відкидає, й називає їх "брудним піаром".

"Хто не знає, хай почитає українське законодавство: не тільки в період, коли я був міністром, а ще з часів Марчука, Кузьмука чи Шкідченка, Міністерство оборони і міністр оборони нічого не продає. Лише міністр економіки й фірми-спецекспортери задіяні в продажі озброєнь", - пояснював Анатолій Гриценко в інтерв'ю виданню "Лівий берег".

Що ж до житла для військових, то тут, за словами Гриценка, відповідальний один з його екс-підлеглих - Володимир Мельник, що очолював "Укроборонбуд": "Коли побачив, що він зробив…, доклав зусиль, щоб його посадити. Його посадили на вісім років".

Щодо самого Гриценка та його роботи в Міноборони, то питань у правоохоронців не виникало: "Жодного кримінального провадження немає. І бути не може".

Анатолій Гриценко запевняє, що насправді зміг зробити багато позитивного у міністерстві, але частина змін пізніше була нівельована.

"Я вдячний президентові (Ющенку. - Ред.) за надану можливість реалізувати давні задуми щодо армії. Але шкода, що через відсутність підтримки й зацікавленості верховного головнокомандувача їх не вдалося зробити незворотними та реалізувати повністю", - написав екс-міністр в автобіографії.

"Перший непрохідний"

2007 рік

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, У 2007 році Анатолій Гриценко був одним з "фронтменів" виборчого блоку "Наша Україна - Народна самооборона"

Після роботи в уряді Гриценко двічі був депутатом - один раз обирався від блоку "Наша Україна - Народна самооборона", ще раз від "Батьківщини".

Обидва рази входив до першої п'ятірки виборчого списку.

П'ять років очолював парламентський комітет з безпеки і оборони.

Гриценко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, 2007 рік, Анатолій Гриценко очолює комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони

У 2010 році вперше балотувався на посаду президента, але набрав лише трохи більше 1%.

Тоді ж за Гриценком закріпився бренд "першого непрохідного кандидата", який символізував, що він, мовляв, не отримує гроші від олігархів, а тому не має ресурсів на масштабну виборчу кампанію.

Вже у 2018 році Анатолій Гриценко пояснював сайту "РБК-Україна", що насправді це гасло вигадали журналісти, а він від нього вже давно відмовився.

"Один журнал у 2009 році взяв у мене інтерв'ю, і запитав: чому ж так виходить, що перший непрохідний? Ось ви розумний, чесний, розумний менеджер, знаєте англійську, люди поважають вас, але не обирають. Чому так? І вони самі придумали цей слоган і самі, за своєю ініціативою, розмістили його і на обкладинці журналу, і на бордах та сітілайтах. Ось звідки воно пішло", - пояснив Гриценко.

В 2014 році він вдруге намагався стати президентом, й цього разу вже був одним з фаворитів.

Утім, главою держави знову не став, хоча й посів четверте місце після Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Олега Ляшка.

Такий результат давав йому всі підстави розраховувати, щоб вже на парламентських виборах восени 2014 року разом зі своєю партією "Громадянська позиція" він отримає фракцію у новій Раді.

Утім, цього не сталося.

Гриценко з соратниками набрав лише три відсотки з п'яти необхідних, й залишився за межами великої політики.

Гриценко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Гриценко двічі обирався до парламенту, але у 2014 році попри всі прогнози соціологів до Ради не пройшов

Сам він пояснює це чорним піаром проти себе - начебто, саме у 2014 році опоненти почали просувати тезу про "міністра Гриценка, який розпродав армію". Хоча жодних викликів у прокуратуру щодо цього так і не було.

Третя спроба

Від початку нинішньої президентської кампанії Анатолій Гриценко знову один з фаворитів.

Особливо гарні перспективи на підсумкову перемогу він, за даними соцопитувань, має у другому турі - якщо екс-міністр оборони там опиниться, то цілком може перемогти будь-якого опонента.

Але саме потрапляння до другого туру для Анатолія Гриценка, на думку багатьох експертів, і є найбільшою проблемою.

Тривалий час у його команді сподівалися на союз з різними політичними силами, що дозволило б забезпечити нормальну роботу штабів у різних регіонах при обмежених ресурсах.

Однак з пошуками союзників у Гриценка, який в українській політиці має реноме людини, що дуже важко домовляється, також виникли проблеми.

Гриценко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, З дружиною - головним редактором видання "Дзеркало тижня" Юлією Мостовою

"Про нього говорять, що він недоговороздатний. З ким і про що? Про те, як розпиляти? Про те, як рознести? Про те, як обнести? Ні, в цьому він договороздатним не буде: у нього зовсім інші завдання", - пояснювала в інтерв'ю виданню "Гордон" дружина Гриценка та одна з найавторитетніших українських журналісток Юлія Мостова.

Тривалий час у медіа писали, що Анатолій Гриценко веде переговори про створення "об'єднаної демократичної опозиції", яка б підтримала його на виборах.

Результати виявилися досить обмеженими.

Зокрема, так і не склався в Анатолія Гриценка союз з партією "Самопоміч", на систему місцевих організацій якої розраховували в екс-міністра оборони - з самого початку президентської кампанії ця політсила висунула в президенти свого лідера Андрія Садового.

Садовий

Автор фото, Об'єднання "Самопоміч"

Підпис до фото, Андрій Садовий (крайній праворуч) та лідер партії "ДемАльянс" Василь Гацько (другий праворуч)

Навіть більше, мера Львова вирішила підтримати і партія "ДемАльянс", з якою "Громадянська позиція" співпрацювала ще на виборах 2014 року.

Так само не справдилися прогнози, що Гриценка підтримає співак Святослав Вакарчук.

З ким і чим йде на вибори

команда

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Микола Томенко, Анатолій Гриценко, Віктор Чумак та Микола Катеринчук

Але повністю без союзників Анатолій Гриценко під час нинішньої кампанії не залишився.

Його вже підтримали досвідчені політики Микола Томенко і Микола Катеринчук, а також чинний депутат Віктор Чумак, який очолив передвиборчий штаб Гриценка.

Крім того, до його команди увійшов екс-депутат з Донеччини Єгор Фірсов - він у команді екс-міністра оборони відповідає за просування серед виборців Центру і Сходу України.

Фірсов

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Екс-депутат з Донеччини Єгор Фірсов також у команді Гриценка

Бренд "першого непрохідного" штаб Гриценка змінив на гасло "Чесних більше".

А серед принципів, з якими Гриценко йде на вибори - боротьба з олігархами та корупціонерами, контрактна армія, а також чітка президентська вертикаль.

"Прибрати двоголовість виконавчої влади. Я відстоюю підхід, що президент має очолювати виконавчу владу. Коли ти не просто обіцяєш на виборах, а очолюєш уряд і робиш", - розповів він в ефірі каналу "Наш".

При цьому екс-міністр оборони виступає за те, щоб передати частину повноважень президента парламенту, "щоб був баланс".

А конфлікт на Донбасі та питання Криму пропонує вирішувати через чотиристоронні переговори України, Росії, США та представників Євросоюзу: "Треба чотиристоронній формат, де мають бути США та Європа. Склад можна обговорювати. Чи це будуть і далі Німеччина і Франція, чи офіційні представники ЄС плюс Великобританія як підписант Будапештського меморандуму".

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.