Басейн з двома фігурами за $90 млн: Гокні став найдорожчим художником з нині живих

Картину 81-річного британського художника Девіда Гокні "Портрет художника (Басейн з двома фігурами)" продали на аукціоні післявоєнного і сучасного мистецтва Christie's в Нью-Йорку за рекордні 90,3 млн доларів. Так він став найдорожчим художником з нині живих.

Аукціонний будинок оцінював картину у 80 млн доларів. Це майже втричі більше за минулий рекорд Гокні - в травні цього року його роботу "Шосе на Тихоокеанському узбережжі й Санта-Моніка" (1990 року) продали за 28,5 млн доларів на аукціоні Sotheby's.

"Басейн з двома фігурами" став найдорожчим з творів, проданих на аукціоні за життя автора, а Гокні - найдорожчим із живих художників.

Раніше цей титул був у 63-річного американського художника Джеффа Кунса, чий "Собака з повітряних куль (помаранчева)" з нержавіючої сталі продали на аукціоні Christie's у 2013 році за 58 млн доларів.

Співголова департаменту післявоєнного і сучасного мистецтва Christie's Алекс Роттер назвав "Басейн з двома фігурами" одним з найбільших шедеврів сучасної епохи. "Це одна з тих унікальних ситуацій, коли всі - критики, історики та представники ринку - погоджуються, що це картина, яку вибрали б 9 осіб з 10", - сказав він.

Покупець картини не розкривається, хто виставив її на аукціон - також невідомо. Останнім зареєстрованим власником цієї роботи Гокні був 81-річний британський мільярдер Джо Льюїс, який проживає на Багамських островах.

Льюїс - пристрасний колекціонер мистецтва. У його колекції є в тому числі роботи Пабло Пікассо, Марка Шагала та Анрі Матісса. За даними на 2018 рік, він займає 388-е місце в списку мільярдерів Forbes.

Що це за картина?

"Портрет художника (Басейн з двома фігурами)" Гокні написав у 1972 році. Картина стала знаковою і впізнаваною працею художника.

У ній поєднані два найпоширеніших мотиви картин Гокні - басейн і подвійний портрет. Сюжет картини з'явився у 1971 році після того, як Гокні на підлозі своєї лондонської студії зіставив дві фотографії.

"На одній була людина, яка пливе під водою, і, отже, досить викривлена, а на другій - хлопчик, який дивився на щось на землі. Ідея намалювати дві фігури в різних стилях мені так сподобалася, що я негайно взявся до роботи", - йдеться у спогадах Гокні опублікованих на сайті Christie's.

Фотографію плавця Гокні зробив на віллі недалеко від французького Сен-Тропе. Там він зробив сотню знімків свого друга і помічника, що плавають в басейні. Чоловік, який стоїть на картині на землі поруч з басейном, - це колишній коханець Гокні Пітер Шлезінгер.

Його фотографію, яку Гокні пізніше поєднав зі знімком людини в басейні, художник зробив в Кенсінгтонських садах у Лондоні. Гокні зобразив Шлезінгера в тому ж рожевому піджаку, в якому він йому позував.

Гокні познайомився з 18-річним Шлезінгером у середині 1960-х років. Він став його коханцем і музою.

Крім "Басейну з двома фігурами", Гокні зобразив Шлезингера на картині "На терасі" (1971). У 1977 році художник закінчив портрет колишнього коханця "Пітер Шлезінгер з камерою Полароїд".

На початку 1970-х років Гокні та Шлезінгер розійшлись. Їх розрив і те, як переживав його Гокні, показаний у фільмі "Великий сплеск" режисера Джека Хазана.

"Мало художників, які можуть працювати в такому стані, які можуть народжувати ідеї", - скаржився Гокні у фільмі.

Хазан показав у своєму фільмі Гокні та Шлезінгера. "Одного разу, коли я був там [у Гокні], увійшов цей хлопчик. Він виявився Пітером Шлезінгером, його коханцем, якого він втратив. Він запросив його, аби намалювати, тому що хотів бути поруч з ним, хотів знову заманити його у свою павутину. Пітер увійшов, і під час зйомок я відчував напругу між ними. Девід хотів, аби Пітер залишився, але було видно, що Пітер хотів швидше піти. Він здавався дуже роздратованим", - розповідав режисер в інтерв'ю Vice.

За словами Хазана, після того як Гокні подивився фільм про себе, він занурився в глибоку депресію і два тижні ні з ким не спілкувався.

У "Великому сплеску" показується процес створення "Басейну з двома фігурами".

Першу версію картини Гокні почав у 1971 році та працював над нею шість місяців, але потім знищив її. Знову він повернувся до картини перед своєю виставкою в Нью-Йорку. Друга версія картини зайняла у Гокні два тижні: він працював над нею по 18 годин на добу і встиг закінчити її в ніч перед виїздом у Нью-Йорк.

Друга версія картини трохи відрізняється від першої. Спочатку на задньому плані картини замість гір була стіна, а фігура в басейні знаходилась трохи далі від бортика, поруч з яким стоїть Шлезінгер.

"Басейн з двома фігурами" став "безсумнівною зіркою виставки" в Нью-Йорку, писав біограф Гокні Крістофер Сайкс. За його даними, картину купив американський колекціонер за 18 тисяч доларів, а потім швидко перепродав її в три рази дорожче британському колекціонеру. Через кілька десятиліть картина виявилася в колекції американського мільярдера Девіда Геффена, який потім продав її Джо Льюїсу.

Поп-арт, басейни та гомоеротизм

Девід Гокні - один з найзначніших художників XX століття і один з ключових представників британського поп-арту 1960-х років.

Гокні народився в Йоркширі, живе в Лондоні, а також володіє кількома будинками в Каліфорнії.

"Я весь час повертаюся туди, де вже був. Хочу поїхати до Каліфорнії, до Франції. Я весь час їжджу в одні й ті ж місця, я прив'язаний до них", - розповідав Гокні у фільмі Хазана.

Перебуваючи в Лондоні, Гокні малював в основному британські пейзажі й барвисту природу рідного Йоркширу. У сонячній Каліфорнії художника вразили басейнами Лос-Анджелеса, які стали основним мотивом його творчості 1960-1970-х років.

"Я подивився вниз і побачив, що сині плавальні басейни були буквально всюди. І я зрозумів, що такий басейн в Англії був би розкішшю", - говорив Гокні про Лос-Анджелес.

Назву "Великий сплеск" Хазан запозичив у ще однієї картини Гокні 1967 року, однієї з найвідоміших його робіт з каліфорнійської серії.

Малювання басейнів сильно хвилювало Гокні: "Це проблема - як показати воду, як її описати, тому що вона може бути якою завгодно. Вона може бути будь-якого кольору, і у неї немає якогось загальноприйнятого візуального опису".

Інший відомий мотив творчості Гокні - це так звані подвійні портрети, на яких Гокні зображував людей парами. Один з найвідоміших його подвійних портретів - "Мої батьки" (1977).

Гокні зображав людей, які були важливі для нього і захоплювали його, і у своїх працях намагався зобразити їхні стосунки.

Так, наприклад, в картині "Джордж Лоусон і Вейн Сліп" (1975) художник зобразив танцюриста Вейна у дверному проході, коли він з ніжністю дивиться на свого коханого Лоусона, який сидить у кімнаті. Гокні було важливо зафіксувати це почуття.

"Вони [подвійні портрети Гокні] величезні за розміром, але інтимні в тому, як вони втягують нас в особисті драми між двома людьми", - говорив в інтерв'ю Garage Magazine Єн Алтевер, куратор відділу сучасного мистецтва нью-йоркського музею Метрополітен, де у 2017 році пройшла масштабна ретроспектива Гокні.

Гокні зображав у своїх картинах гомосексуальні стосунки ще до того, як вони були декриміналізовані у Британії.

У 1961 році він намалював картину "Ми два хлопчаки, що зчепилися", на якій обіймаються дві фігури.

Через рік з'явилася його картина "Чищення зубів, ранній вечір (10 вечора)", на якій дві антропоморфних істоти займаються оральним сексом, а замість статевих органів у них - тюбики зубної пасти Colgate.

"Це було сміливо. Це було зроблено за кілька років до декриміналізації гомосексуальних стосунків у Британії в 1967 році. Тому одностатевий секс, як на картині, був незаконним на той час, коли він її малював. Гокні цікавився нормалізацією такої сексуальності, визнаючи її еротичну природу", - говорить Алтевер.

Він наводить картину Гокні як приклад властивого поп-арту зображення продуктів масового споживання в мистецтві.

"Гокні замінює статеві органи тюбиками зубної пасти Colgate, а тюбик вазеліну розміщує під ліжком. Так що так, це комерційні продукти в просторі живопису, але зображені не зовсім так, як суп [Campbell's Енді] Ворхола. Коли Гокні схиляється до певного стилю, будь це поп-арт або абстракція, він завжди поєднує його з чимось ще і піднімає ті питання, які дійсно хоче обговорити", - вважає куратор.

Чому Гокні так подорожчав?

"Гокні - один із останніх живих художників свого покоління, який має історичну значущість. Гокні завжди подобалося, що він є на аукціонах, але його роботи ніколи не продавалися за цінами, які відбивали б його значущість в історії мистецтва. Ще три-чотири роки тому ціни на його картини були середніми - 8 млн доларів за дуже велике полотно. Його ціни ніколи не піднімалися до рівня Бекона, Ворхола або Ліхтенштейна", - говорить представник Christie's Алекс Роттер.

Але все змінилося після неймовірно успішної ретроспективи Гокні, яка пройшла у 2017 році в паризькому Центрі Помпіду, лондонській галереї Тейт і нью-йоркському музеї Метрополітен. На ній були зібрані близько 200 робіт художника різних часів, в тому числі подвійні портрети, картини з каліфорнійської серії й сучасні малюнки, які Гокні писав на Айпаді.

Ретроспектива Гокні в Тейт стала найпопулярнішою виставкою в історії галереї та найбільш відвідуваною виставкою живого художника - її відвідали 478 тисяч людей. Таким чином, Гокні побив рекорд британського художника і колекціонера Дем'єна Герста (на його виставку в галереї Тейт у 2012 році прийшли 463 тисячі людей).

Після ретроспективи продажі Гокні злетіли.

Навесні 2018 року його пейзаж "Шосе на Тихоокеанському узбережжі й Санта-Моніка" (1990 року) продали на аукціоні Sotheby's за рекордні для Гокні 28,5 млн доларів.

Зараз мистецтвознавці та арт-дилери сходяться на думці, що інтерес до Гокні прискорив збільшення кількості його робіт на ринку, а також зростання попиту на його роботи серед найбагатших колекціонерів.

"Я не розраховую на тих, хто колекціонує роботи Гокні, я сподіваюся на колекціонерів культових творів і знакових художників", - цитував представника Christie's на початку листопада портал Artsy.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!