Рада схвалила антикорупційний суд: чому це важливо

Верховна Рада після тривалих суперечок та узгоджень ухвалила закон про створення Вищого антикорупційного суду. Цього від України вимагали західні партнери та донори.

За закон проголосували 315 депутатів: фракції БПП, "Батьківщина", "Народний фронт" та "Самопоміч", а також групи "Воля народу" та "Відродження".

Переконувати депутатів голосувати за проект закону до Ради прийшов президент Петро Порошенко. Екс-голова уряду Арсеній Яценюк приходив до Ради переконувати фракцію "Народний фронт".

"Це перемога України, українського народу, моя перемога, перемога парламенту та уряду", - заявив після голосування у Раді Петро Порошенко.

Перемовини щодо останніх важливих поправок до проекту закону між українською владою та представниками західних партнерів тривали усю ніч на 7 червня.

Як заявила представник президента у парламенті Ірина Луценко, компромісне рішення президент узгодив з міжнародними партнерами о 5 годині ранку.

Перед тим жорсткі умови МВФ публічно підтримав Державний департамент США.

Після підписання закону президентом, Петро Порошенко має направити до Ради ще один короткий закон - про створення антикорупційного суду. Такої юридичної дії для створення нового суду від президента та Ради вимагає Конституція.

Вето спотикання

Головним каменем спотикання для створення антикорупційного суду було надання вирішального впливу міжнародним експертам на відбір суддів.

Петро Порошенко у парламенті заявив, що в перемовинах з міжнародними партнерами вдалось знайти компромісне рішення щодо цього питання.

"Хотів би окремо наголосити, ми його приймаємо не для МВФ, як дехто може подумати. Ми його приймаємо і не для Венеційської комісії. Не для Ради Європи, не для ЄС чи для США. Ми його приймаємо для України", - заявив Петро Порошенко.

Міжнародний валютний фонд наполягав, щоб рада міжнародних експертів могла ветувати тих кандидатів у судді, які не відповідають "критеріям доброчесності".

Українська сторона вказувала, що таке право суперечить Конституції України та підриває суверенітет, а тому наполягала на компромісному формулюванні щодо права вето на кандидатів.

Найважливіша поправка

Верховна Рада два пленарні тижні розглядала близько двох тисяч поправок до проекту, а тому профільний комітет мав узгодити остаточний текст до фінального голосування.

Окрім того, комітет мав внести у проект закону формулювання поправки щодо фактичного "права вето", яке узгодила Україна з МВФ.

Зранку 7 червня депутат Мустафа Найєм повідомив про суть компромісу навколо законопроекту про антикорупційний суд.

За його словами, рада міжнародних експертів таки зможе накладати фактичне "вето" на кандидатів у судді до антикорупційного суду, яких буде призначати Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Раніше українська сторона наполягала, що ВККС зможе нівелювати це "вето" міжнародних експертів двома третинами зі свого складу.

Проте під час перемовин дійшли компромісу, що самостійно Вища кваліфікаційна комісія суддів це "вето" подолати не зможе.

Долати застереження міжнародних експертів зможе спільна комісія ради міжнародних експертів та ВККС. При чому рішення цієї спільної комісії має підтримати щонайменше половина міжнародних експертів.

Суддями можуть бути виключно громадяни України, які відповідатимуть низці професійних вимог.

Рада міжнародних експертів складатиметься з 6 членів, а ВККС має 16 членів. Тож, фактично, більшість членів ради міжнародних експертів зможе блокувати проходження кандидатів, що не відповідатимуть критеріям доброчесності.

Член робочої групи щодо антикорупційного суду Георгій Вашадзе, який брав участь в узгодженні поправок між владою України та західними партнерами, підтвердив, що міжнародні партнери погодились на такий компроміс.

Новий суд

Антикорупційний суд розглядатиме корупційні справи, які розслідуватиме Національне антикорупційне бюро. Суд буде розглядати справи по суті, а також буде апеляційною інстанцією.

Фактично в Україні створюється незалежна від влади та підтримувана західними партнерами антикорупційна вертикаль - НАБУ розслідує справи, а антикорупційний суд буде їх розглядати.

Багато політиків та депутатів остерігались, що така непідконтрольна владі вертикаль може у майбутньому покарати їх самих.

"Частина противників суду - це ті, хто вважає, що НАБУ та антикорупційний суд можуть посадити будь-кого, незалежно від того, винна людина чи не винна", - розповідав депутат Вадим Денисенко.

Попри те, що президент підтримував створення суду, саме частина депутатів від БПП виступали проти ухвалення закону.

Створення антикорупційного суду є вимогою до України з боку західних партнерів та Міжнародного валютного фонду, зокрема і для отримання наступних траншів кредитів та фінансової допомоги.

Вже цього року Україна планувала отримати від МВФ до 2 мільярдів доларів.

Європейський Союз також прив'язав до створення антикорупційного суду надання мільярда євро макрофінансової допомоги.

Без цих коштів, як зазначали експерти, уряд може зіткнутись з серйозними фінансовими проблемами наприкінці року.

Призначення суддів

Проект закону передбачає, що суддів антикорупційного суду будуть обирати на відкритому конкурсі.

Схожу процедуру проходили новообрані судді Верховного суду.

Суддею антикорупційного суду може бути кандидат не молодший 35 років з великим досвідом роботи в юридичній сфері.

Кандидат на посаду судді на вибір може відповідати кільком критеріям: стаж роботи суддею не менше п'яти років, або науковий ступінь у сфері права і стаж роботи у сфері права не менше семи років, або адвокатський досвід не менше семи років.

Під час перемовин з міжнародними партнерами до проекту закону внесли поправки, які дещо полегшили умови до кандидатів, а також пришвидшили процедуру створення суду.

Минулого року під час створення нового Верховного суду громадська рада доброчесності, яка працювала за підтримки західних партнерів, також давала свої висновки щодо кандидатів.

Проте ВККС могла легко долати негативні висновки і робила це, тож до багатьох суддів Верховного суду у експертів та західних партнерів були певні претензії.

При створенні антикорупційного суду західні партнери України вирішили прибрати таку можливість.

Давня обіцянка

Українська влада обіцяла створити цей суд ще на початку літа 2017 року.

Верховна Рада ніяк не могла відкликати старий проект закону про антикорупційний суд, що блокувало внесення президентом власного проекту. За це рішення не голосувала значна частина президентської фракції БПП.

Згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, саме президент мав подати узгоджений проект створення суду.

Президент вніс свій проект закону щодо створення антикорупційного суду ще в грудні 2017 року, згодом депутати схвалили його в першому читанні, а депутати подали до нього близько двох тисяч поправок.

Через це розгляд закону затягнувся на кілька пленарних тижнів, паралельно з цим тривали перемовини з західними партнерами щодо остаточних формулювань закону.

Нещодавно прем'єр-міністр Володимир Гройсман навіть заявив, що піде у відставку, якщо парламент не ухвалить закон про антикорупційний суд.