ПриватБанк як тест для президента Зеленського - Financial Times

У середу, 17 липня, іноземна преса пише про таке:

ПриватБанк як "лакмус-тест" Зеленського

Доля ПриватБанку стане "вирішальною справою" Володимира Зеленського, пише Financial Times.

"Чи підтримає сумнозвісна українська судова система олігарха, який є прибічником нового лідера держави?" - питає видання.

"Чи, навпаки, Зеленський зробить кроки до захисту націоналізації в інтересах фінансової стабільності, або навіть дасть українській владі повноваження та незалежність притягати колишніх власників банку до відповідальності?"

Місяць тому пан Зеленський обіцяв, що захищатиме виключно інтереси держави у цій справі, нагадує газета.

Денаціоналізація банку створює ризик втрати кредиту МВФ, про який домовились у грудні 2018 року, це навіть визнає команда президента.

"Це є лакмусовим тестом для України", - каже Олексій Гончарук, помічник Зеленського.

Газета нагадує, що ФБР розслідує справу про можливе відмивання грошей через ПриватБанк Ігорем Коломойським і його партнером Геннадієм Боголюбовим.

Попри це, ситуація стає більш сприятливою для Коломойського, зазначає газета. По-перше, олігарх повернувся до України.

Нещодавно суд Київщини під сумнівним приводом наказав припинити діяльність авіалінії-лоукостера (SkyUp), яка була прямим конкурентом "Міжнародним авіалініям України", які контролює Коломойський.

Потім він же відсторонив заступницю голови Нацбанку Катерину Рожкову, яка допомагала керувати націоналізацією ПриватБанку.

Коломойський заперечує причетність до обох справ. Однак сказав газеті, що обрання Зеленського "відновить право на справедливий суд".

"Зеленський не буде слухати поради Заходу про те, кого саджати, кого грабувати і в кого експропріювати", - каже він виданню.

Найбільше питання в тому, як буде поводитися Зеленський після виборів у парламент, пише газета. Олександр Данилюк, який наглядав за націоналізацією ПриватБанку, коли був міністром фінансів, є одним із кандидатів на посаду прем'єр-міністра нового уряду.

Особи, близькі до президента, вважають, що Зеленський хоче відсторонити олігархів від влади, пише видання.

"Він розуміє, що люди з такими цінностями не мають знаходитись при владі, заробляючи на країні", - сказав один із них.

Однак сам Коломойський не збирається залишати країну, додає газета.

У ЗМІ злили документ, який розповідає, де в Європі розміщена ядерна зброя США, пише Telegraph.

Бельгійська газета De Morgen розказала про 150 одиниць такої зброї, які зберігаються на базах Кляйне Брохель у Бельгії, Бюхель у Німеччині, Авіано та Геді-Торре в Італії, Волкель у Нідерландах та Інчірлік у Туреччині.

Представник НАТО сказав, що документ написаний парламентською асамблеєю НАТО, а не самою організацією. "Ми не коментуємо деталі про підхід НАТО до ядерної зброї", - сказав він.

США направили до Європи ядерну зброю як засіб стримування Радянського Союзу ще в часи Холодної війни. Хоча її місцезнаходження було таємницею, експерти казали, що воно широко відоме міжнародному товариству.

Антиліберальна вісь Європи

Європа має краще боротися проти союзників Росії, які створюють "антиліберальну вісь", пише Financial Times.

Праворадикальні сили ЄС заперечують, що їх фінансує Росія, однак уряди та інститути Європи мають іншу думку.

Тільки минулого тижня з'ясувалося, що у Мілані розслідують грошову допомогу, яку могла отримати італійська правляча партія "Ліга" через таємну нафтову угоду з Росією.

Цей випадок нагадує про відео, у якому лідери австрійської правої "Партії Свободи" обговорювали обмін державних контрактів на російську грошову допомогу. Через цей скандал розвалилася коаліція у Відні, частиною якої була ця партія.

"Російське втручання у європейську політику є аморальним, - пише видання. - Хвилі пропаганди та фейків про європейські країни виходять із путінської Росії".

Тож Європа має притягати до відповідальності праворадикальних політиків і партії, якщо вони порушили закон, пише видання. Вона також має боротися з дезінформацією з Росії.

Сальвіні про замах "українських радикалів"

Віцепрем'єр-міністр Італії Маттео Сальвіні поскаржився, що українські радикали хотіли його вбити, пише Daily Mail.

У понеділок в італійському місті Турин арештували трьох "проукраїнських неонацистів", пише видання. Під час рейду поліція начебто знайшла ракету Матра вагою 245 кілограмів у повній бойовій готовності, автомати "найновішого покоління" та неонацистську атрибутику у "безпрецедентній" для країни схованці.

Сальвіні сказав італійському агенству ANSA 17 липня: "Спецслужби говорили про українську групу, яка планувала замах на моє життя. Я радий, що завдяки цьому викрили арсенал якихось божевільних".

Схованку знайшли у будинку Фабіо дель Берджолло, колишнього кандидата від неонацистської партії Forza Nuova, пише видання. Інші двоє арештантів - швейцарець та ще один італієць.

Поліція повідомила, що в ракеті не було вибухового заряду. Експерт із контр-тероризму Евгеніо Спіна каже, що "немає підстав підозрювати", що планувався замах із використанням цієї ракети.

Інший експерт, який попросив про анонімність, також вважає, що ракету не можна було використати через те, що вона стара і "дуже небезпечна".

Рейд пов'язаний із розслідуванням щодо італійських екстремістів, які воювали на Донбасі.

Нещодавно Сальвіні заперечив, що його праворадикальна партія фінансується Росією.

Громадський транспорт на Uber

Канадське місто Іннісфіл замінило громадський транспорт на Uber, пише Guardian.

Експеримент розпочався у 2017 році, коли місто зробило цю компанію відповідальною за транзит містом. Через мобільний додаток Uber тепер можна подорожувати мережею зупинок, так званих "хабів", у популярних місцях: бібліотеках, рекреаційних центрах чи муніципальних будівлях.

Відтоді такі подорожі стали найдешевшим засобом пересування містом, пише газета.

Іннісфіл - типове велике за площею північноамериканське місто, де ефективний громадський транспорт завжди був викликом.

Хоча число пасажирів Uber збільшилося, критики попереджають про негативні наслідки для якості повітря та клімату. Вони також побоюються, що інший громадський транспорт тепер цілком зникне.

До того ж, витрати на проект виявилися більшими, аніж встановлення автобусних маршрутів, адже місто субсидує кожну подорож на Uber. Тож тепер місто почало відмовляти людей від сервісу, встановлюючи ліміт на кількість подорожей.

Огляд підготувала Маргарита Малюкова, Служба Моніторингу BBC

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!