Чи дійсно коти не товариські? Можливо, ми просто не розуміємо їх

Коти - єдина асоціальна тварина, яку нам вдалося одомашнити. Однак небажання пухнастих улюбленців спілкуватися з нами часом засмучує. Можливо, ми просто не розуміємо їх?

Собаки від природи не здатні приховувати свій настрій. Вони крутяться на місці, вихляють хвостом, зазирають в очі та усім своїм тілом видаючи задоволення, нервозність або чисте абсолютне щастя.

Попри славетну серію картин американського художника Куліджа, на якій пси грають в покер, вони були б жахливими гравцями. Адже ми з легкістю читаємо їхні думки.

Мова тіла котів - також складна. На їхній настрій вказує смикання хвостом, рухи вух та вусів чи шерсть дибки. А також муркотіння, що зазвичай (але не завжди) сигналізує про доброзичливість та задоволення.

Все це - надійні ознаки того, чи в гуморі ваш кіт.

Втім, якщо вірність собак не викликає в нас жодних сумнівів, коти за тисячі років співіснування з людиною міцно завоювали імідж пихатих егоїстів.

І хоча їхні власники палко заперечуватимуть це твердження, багато хто впевнений, що доброзичливість котів прямо залежить від миски з їжею.

Одне з пояснень такої поведінки криється в тому, як саме коти були одомашнені. Це був набагато поступовіший процес, ніж у собак - і коти були значною мірою ініціаторами цього процесу.

Перші одомашнені коти почали з'являтися у неолітичних селищах на Близькому Сході приблизно 10 тисяч років тому. Вони не залежали від своїх господарів у питанні їжі, оскільки добували її самі.

Саме для цього люди їх і приручали - коти мали охороняти врожаї та склади з харчами від щурів та інших гризунів.

Отже, наші стосунки з ними від самого початку були трохи більш відстороненими, ніж із собаками, які допомагали людям на полюванні і розділяли з ними здобич.

Кішка, яка в цю мить муркотить, згорнувшись на вашому дивані, зберегла майже всі інстинкти, які мали її хижі предки, - бажанням полювати, охороняти територію, оберігаючи її від інших котів.

Коти набагато ближче до старої версії себе, ніж собаки. Нам вдалося лише частково приручити їх.

Оскільки коти в цьому сенсі помітно відрізняються від інших одомашнених людиною тварин, не дивно, що ми часто хибно трактуємо їхні сигнали.

"Ми очікуємо від них поведінки, схожої на нашу або на собак. Але вони не такі", - пояснює Карен Хістенд, ветеринарка і керівниця фонду International Cat Care.

До недавнього часу науковці набагато менше вивчали котячі емоції та навички спілкування, ніж поведінку собак.

Однак останні дослідження свідчать, що приязне ставлення кішок до людей має доволі складний спектр.

"На товариськість кішки може впливати її досвід у перші шість-вісім тижнів життя. Якщо він позитивний, тварина охочіше йтиме на контакт з людиною", - пояснює Хістенд.

Навіть одомашнення котів є дуже неоднаковим процесом. Бродячі кішки часто ховаються або тікають від людей, поводячись як їхні дикі предки. А у рибальських селах Середземномор'я або Японії цілі колонії котів успішно співіснують з людьми, які їх годують.

Наприклад, у Стамбулі місцеві жителі годують бродячих котів і доглядають за ними. Коти стали символом міста, про що нещодавно навіть зняли документальний фільм.

Навіть наші домашні улюбленці поводяться дуже по-різному. Одні кішки тримають відстань, інші дуже ласкаві і дружні до людей.

Як і у собак, мова тіла котів є дуже виразною. Але ми не завжди її помічаємо.

Одна з причин, чому собакам вдалося встановити з людиною ближчі стосунки, - це їхня здатність імітувати вираз обличчя немовлят. Так вони викликають у своїх власників бажання піклуватися про них.

На відміну від своїх предків-вовків, собаки мають особливий м'яз, який дозволяє здіймати внутрішню частину брів.

Отже, "щенячий погляд" - це не просто кліше, це еволюційний трюк, який допоміг собакам зміцнити зв'язок із людиною.

Погана новина для котів - в них такого м'яза немає, а тому їхній погляд здається холодним і непривітним. Але коли кіт пильно дивиться на вас з іншого боку кімнати, повільно моргаючи очима, він виражає вам свою прихильність.

Навіть коли кішка відвертається - це необов'язково означає зневагу, а радше - розслаблення.

"Упереджені очікування людей також впливають на поведінку котів", - пояснює дослідниця поведінки котів Крістін Вітал.

Намагаючись змусити їх поводитись як собаки, ми очікуємо від них неприродної поведінки.

А коли коти труться об ноги свого господаря? Раніше вважали, що так вони позначають власну територію, так само як вуличні коти роблять це на деревах або парканах.

Але коли кішка притискається до ніг людей - це зазвичай знак прихильності. Вона залишає свій запах на вашій шкірі і водночас вбирає ваш. Саме так бродячі коти поводяться з котами, з якими вони товаришують.

Так вони створюють "спільний запах", який допомагає відрізнити друга від ворога.

Напевно й те, що кішка готова товаришувати, коли вона почувається спокійно і розслаблено.

"Їм потрібна вода і їжа, спальне місце та лоток. Коли все це є, вони можуть забажати досліджувати й соціальні зв'язки", - підсумовує Хістенд.

Отже, коли наступного разу ви повернетеся додому і побачите, щоб ваш улюбленець й оком не повів, хіба що ліниво позіхає, не засмучуйтесь.

Він радий вас бачити, насправді, але повідомляє про це у свій природний незворушний спосіб.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--