"Скіфське золото" поки що не повернуть Україні. Суд потребує додаткової інформації

Апеляційний суд Амстердама опублікував проміжне рішення у справі про "Скіфське золото", яке зараз перебуває у Нідерландах. Поки що експонати залишаться у Нідерландах.

Таким чином суд поки не підтвердив попереднє рішення окружного адміністративного суду столиці Нідерландів від 14 грудня 2016 року.

Виставка "Крим. Золотий острів у Чорному морі" проходила в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі з 7 лютого по 31 серпня 2014 року, і складалася з експонатів чотирьох кримських музеїв та одного київського.

Проміжне рішення

Суд вирішив, що потребує від сторін справи додаткової інформації щодо "можливого права власності та можливого права оперативного управління" експонатами. На надання інформації сторони процесу мають два місяці.

До винесення остаточного рішення експонати залишаться на зберіганні у музеї Алларда Пірсона. Фінальне рішення суд планує винести через шість-дев'ять місяців.

Після анексії півострова Росією виникла суперечка з приводу того, чи повертати експонати у Крим, або ж до підконтрольної українській владі території.

Першу судову битву Україна виграла. Тоді нідерландський суд встановив, що саме їй мають повернути цінності на підставі нідерландського закону про спадщину, який базується на конвенції ЮНЕСКО від 1970 року, яка наголошує що культурна спадщина належить суверенній державі.

У 2017 році кримські музеї подали апеляцію на це рішення.

Тепер же Апеляційний суд вирішив, що закон про спадщину не ґрунтується на конвенції ЮНЕСКО, а тому його не можна застосовувати як підставу для винесення рішення у справі.

"Це означає, що держава Україна не може претендувати на Кримські скарби, як свою культурну спадщину, відповідно до закону про спадщину", - йдеться у рішенні суду.

Під час попереднього процесу суд керувався тим, що Крим не є країною і не може заявляти про своє право на об'єкти мистецтва.

Тому рішення про те, кому мають повернути артефакти, повинен ухвалити український суд після того, як вони опиняться на території України.

Також у 2016 році Україну зобов'язали сплатити музею у Нідерландах 111 тисяч євро за зберігання експонатів.

Спірні артефакти

Фактична суперечка між Україною та Росією за понад півтисячі музейних коштовностей триває з 2014 року.

Міністр юстиції Павло Петренко повідомив агентству "Укрінформ", що страхова вартість експонатів складає 10 мільйонів євро.

9 вересня 2015 року 19 експонатів з Музею історичних коштовностей Києво-Печерської лаври, які входили до виставки, зокрема знаменитий золотий шолом, золотий меч і піхви до нього, повернули в Київ.

Коштовності вивезли до Німеччини та Нідерландів ще до анексії Криму наприкінці 2013 року в рамках виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі".

Позиція музеїв

Музей Алларда Пірсона в Амстердамі після завершення виставки у 2014 році отримав звернення про повернення експонатів як від кримських музеїв, так і від держави Україна.

На своєму сайті музей повідомив, що відмовився самостійно вирішувати цей спір і направив сторони у суд, аби він визначив долю експозиції.

Чотири кримські музеї, які визнали владу Москви (Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник "Херсонес Таврійський"), вимагали повернути коштовності на півострів, де вони зберігались до вивезення на експонування у Нідерланди.

Музеї Криму поширили заяву, в якій зазначалося, що в судовому процесі має бути відсутня політична складова.

"Ми вважаємо, що експонати, які є невіддільною частиною наших колекцій, повинні повернутися до свого початкового місця знаходження — Кримського півострова. Їх статус і права захищені законом", - говорилося в спільній заяві музеїв.

Директор Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника Тетяна Умрихіна в інтерв'ю російському виданню "Парламентская газета" заявила про політизацію процесу.

"На жаль, справа набула яскраво вираженого політичного характеру, що, звичайно, тисне на голландське правосуддя. При цьому, як ви розумієте, ці політичні обставини грають проти нас", - сказала вона.

Пані Умрихіна також вважає, що це може створити "небезпечний прецедент, коли на догоду політиці цінну колекцію відберуть у її справжніх господарів".

Аргументи України

Україна наполягає на тому, що, оскільки експонати є частиною Музейного фонду України, то належать державі й Україна в праві вимагати їхнього повернення до Києва.

Міністр юстиції України зазначив, що експонати перебували у кримських музеях на правах оперативного управління, яке "не може бути "сильнішим" ніж право власності".

Перед початком апеляційних слухань міністерство юстиції також заявило, що зареєстровані за російським законодавством кримські музеї не мають стосунку до тих домовленостей, на основі яких цінності виставлялися в Нідерландах.

"Це, в нашому розумінні, неналежний позивач, на що ми відразу звернули увагу суду. Особлива цинічність позиції представників так званих кримських музеїв полягає в тому, що вони у своїх доводах покладаються на українське законодавство і вважають, що саме за українським законодавством вони мають право на зберігання цих об'єктів ", - пояснював заступник міністра Сергій Петухов.

Нідерланди, як і решта країн Європейського Союзу, не визнають законність приєднання Криму до Росії.

Хочете отримувати цікаві статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!