"Яка різниця". Що насправді хотів сказати Зеленський?

У своїй першій новорічній промові президент Зеленський сказав, що "неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована", а також "немає різниці, біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину".

І закликав українців до єдності.

Чи справді звернення президента Зеленського більше стосувалося "холодильника", тобто побуту звичайних людей, ніж ідентичності українського народу?

"Не важлива символіка, а важливий "холодильник"

Микола Мельник, директор аналітичної групи "Левіафан"

Перша теза Зеленського: все робиться на краще, але поки що ми цього не бачимо.

Цим він намагався пояснити, чому за півроку люди не відчули життя по-новому, чому не з'явилися дороги, а з корупцією ніхто так і не почав боротися.

Друга його теза: зміна ідеологічної парадигми країни від україно-консервативної до ліберально гуманістичної.

Якщо раніше наш президент казав, що головне - державні символи, такі як мова, віра, прапор, то зараз Зеленський зазначив, що це вже другорядне, а головне - людина та її бажання.

Зеленський так остаточно зруйнував мости між ним і 30% населення, які не бажають миру за рахунок поступок і для яких мова і прапор мають значення. Тобто він знищив зв'язок з тими пасіонаріями, які п'ять років намагалися захищати країну.

Піднявши питання мови та національної ідентичності, Зеленський навмисно чи не навмисно ще більше розколов суспільство.

Якщо говорити спрощено, то він сказав: не важлива символіка, а важливий "холодильник", щоб вам було, що їсти. А яка тут буде країна - Україна, Росія, "Новоросія" - то вже не так важливо.

Зеленський намагається відтіснити на задній план питання війни - те, де сильніші його опоненти, - і зазначити, що мир для нас - понад усе.

З цією тезою ще можна було погодитися, коли не було війни на Сході України. Але зараз дивно розповідати, що національна ідентичність не так важлива.

Те, що змусило десятки і сотні тисяч українців піти на фронт і волонтерити.

Вони це робили саме для того, щоб не стояти під пам'ятником Сталіна чи Гіві і Мотороли.

Зеленський визнав не важливими символи, за які боролися ці люди. Так він зайшов з ними у клінч.

Чомусь він вважає, що бореться з Порошенком, а насправді розсварив між собою українців.

"Про моделі об'єднання, а не "холодильник"

Петро Олещук, кандидат політичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ключова теза Зеленського: єдність.

Що нам треба шукати не шляхи розділення, а думати, як об'єднати країну.

Ця теза доносилася на різних рівнях: регіональному, коли були окремі привітання від представників різних регіонів, включно з Кримом і Донбасом, і національному.

Теза про "пам'ятники та вулиці" викликала запитання у частини аудиторії.

Але треба розуміти, що ті виборці, які голосували проти Зеленського, скептично ставиться до всіх його заяв і дій, що б він не робив.

Що ж до його прихильників, то для них промова була позитивною і загалом відповідала тезам, з якими він і переміг на виборах.

Вона про те, чого зачекалися громадяни України - оптимізм і орієнтацію на позитив.

З точки зору комунікації, промова Зеленського була достатньо вдалою. Він розумів, для кого це говорить. Аудиторія і її реакція були продумані достатньо чітко.

І я б не сказав, що промова стосувалася "холодильника" - там його особливо і немає.

Зеленський говорив більше не про "холодильник", а загальні цінності і пошук моделі об'єднання України.

"Ключовим для багатьох є переможний мир"

Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА

Зеленський хотів переконати людей, що треба зберігати єдність у підтримці того, що робить президент.

Стрижень промови - заклики до миру.

Однак свідомо чи несвідомо, він маніпулював словом "мир".

При тому, що з 2014 року всі говорять, що ми єдині, незалежно від того, у яку церкву ходимо і якою мовою говоримо.

І от Зеленський намагався переконати, що ми єдині... так ми це й так знаємо.

Було дивно почути, що "всі ми - українці, незалежно від того, де хто народився". Це, думаю, ніхто і не піддавав сумніву.

А теза "какая разница" - яка різниця, під яким пам'ятником ми стоїмо і на якій вулиці - це взагалі нерозуміння політики декомунізації та взагалі України.

У соцмережах промова викликала вибух, хоча це вибух активної меншості.

Звернення Зеленського більше поляризувало країну.

Треба розуміти, що ключовим для багатьох є не слово "мир", а "переможний мир" чи "перемога".

Тобто мир має бути нашою перемогою, а не просто "мир-мир-мир".

Мир дуже просто було досягти ще з 2014 року - здатися на умовах Путіна.

Проблема нашого президента у тому, що він щиро вірить у те, про що говорить. Але ця віра йде від того, що він не розуміє, що таке ідентичність та історична пам'ять, що відбувається на фронті і що значить бути українцем.

Для Зеленського головним ворогом продовжує залишатися не Путін, а Порошенко, а також ті, хто виходить на Майдан з закликом "Ні капітуляції".

З експертами розмовляв В'ячеслав Шрамович.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!