Росія і Україна судяться в Лондоні через "борг Януковича". Чим це може закінчитися?

Англійський суд ухвалить у п'ятницю ключове рішення в суперечці між Росією та Україною про "борг Януковича" на 3 млрд доларів.

Вердикт покаже, чи зможе Київ перевести тяжбу з комерційної в політичну площину та зробити Високий суд Лондона ареною для звинувачень Кремля в агресії проти України.

Процес триває вже два з половиною роки, але до розв'язки ще далеко. ВВС розбиралася, чому саме.

Як виник "борг Януковича" і якими є аргументи сторін?

Троє суддів апеляційної інстанції під головуванням Елізабет Глостер - тієї самої, що проводила гучний процес між Борисом Березовським та Романом Абрамовичем у 2012 році, - готували рішення майже дев'ять місяців.

У п'ятницю вони оголосять, чи правий був їхній колега з Високого суду Вільям Блер, коли в березні 2017 року відмовив Україні в праві використовувати політичні аргументи про тиск та агресію з боку Росії. Він вирішив розглянути спір в прискореному порядку як звичайну комерційну угоду про борг, який Україна не повернула Росії, але дав Києву можливість для апеляції.

Корені суперечки - у подіях кінця 2013 року. Тоді Віктор Янукович розгорнув зовнішню політику України на 180 градусів - відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС і вирішив зближуватися з Росією.

У відповідь українці вийшли на акції протесту.

У грудні 2013 року, в розпал Євромайдану, російський президент Володимир Путін прийняв Януковича в Москві та пообіцяв Україні знижку на газ в 30% й кредит на $15 млрд в обмін на єврооблігації, випущені згідно з англійським правом. Янукович встиг отримати тільки перший транш на $3 млрд, а вже в лютому 2014 року втік до Росії.

Термін погашення євробондів настав в грудні 2015 року, проте новий уряд України відмовився повертати борг.

Москва звернулася до англійського суду та попросила змусити Україну заплатити. Київ відповів: Росія нав'язала борг погрозами, потім агресією підірвала здатність повернути його, а тепер використовує англійський суд для легітимізації своїх дій.

Росія заперечила: справа англійського суду - змусити неплатника виконати контракт, а питання про те, чому він не платить, лежить поза його юрисдикцією, оскільки стосується міжнародних договорів та відносин між суверенними державами.

Україна парирувала: аргумент про примус до угоди можна застосовувати в комерційних позовах, і суддя може розсудити Україну і Росію саме так, а не як суверенні держави. Тоді питання підсудності буде знято. А якщо Україні не нададуть можливість захищатися, то не можна давати Росії право нападати - тяжбу треба припинити, ніякого рішення не виносити.

Суддя не погодився: Росія просила примусити Україну заплатити, її позов стосується тільки грошей, вона не просила з'ясувати причини неплатежу. Україна визнає укладений за англійським правом контракт, але наводить аргументи на захист неплатежу. Якщо вони підсудні в Англії, тяжбу треба проводити по повній програмі, з аргументами сторін. Якщо ні - за прискореною процедурою: просто порівняти контракт з реальністю та вирішити, хто виконав свої зобов'язання, а хто ні. Але зупиняти тяжбу і викидати позов до кошика не можна.

Суддя Блер у підсумку вирішив, що всі наведені України аргументи на свій захист лежать поза юрисдикцією англійського правосуддя і тому позов доведеться розглядати за скороченою процедурою. У такому процесі йому залишиться встановити тільки один факт: заплатила Україна чи ні.

Результат подібної тяжби легко передбачити.

Які рішення можуть ухвалити судді?

Три судді апеляційної інстанції цілий тиждень у січні вислуховували аргументи за та проти відмови від затяжного гучного політичного процесу на користь короткого та тихого комерційного.

Варіантів рішення - три. Втім, в кожного з них є низка додаткових нюансів.

Навіть якщо Україна виграє апеляцію і в подальшому процесі зуміє переконати суддю визнати угоду Януковича з Путіним недійсною, питання повернення цих грошей залишиться.

На слуханнях в апеляційному суді українська сторона заявила, що готова обговорювати реституцію, але наголосила, що сподівається відбитися від такого позову і не повертати мільярди. Юристи прямо не відповіли на питання, як саме вони збираються це зробити, але побіжно згадали можливі зустрічні претензії.

Український уряд давно зазначає, що хоче компенсації за торгові обмеження та агресію з боку Росії, але чи будуть ці претензії частиною аргументів захисту - невідомо - юристи не поспішають розкривати карти.

Якщо рішення ухвалять на користь Росії, а Україна не заплатить, Кремль може почати полювання за закордонними українськими активами або посадити Київ за стіл переговорів про реструктуризацію цього боргу.

Зі свого боку, Україна спробує переконати Верховний суд взятися за цю справу. В цьому випадку українська влада апелюватиме до шостої статті британського Акту про права людини 1998 року, яка гарантує право на справедливий суд.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.