Скільки Україна заплатить за пандемію коронавірусу

За останні тижні урядовці вже кілька разів оновлювали прогноз щодо того, як скоротиться економіка.

Спочатку в міністерстві економіки говорили про падіння ВВП на 3,9%. Проте в останньому прогнозі уряд збільшив цей показник до 4,8%.

Незалежні експерти та інвестори дають більш песимістичні оцінки. Наприклад, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій підрахував, що цього року українська економіка може скоротитися на 5,9%.

З іншого боку, наразі оцінки збитків від поширення коронавірусу є меншими, ніж втрати української економіки від попередніх криз.

Наприклад, світова фінансова криза 2008 року "коштувала" Україні 15% падіння ВВП у 2009 році.

Анексія Криму і початок конфлікту на Донбасі дали падіння ВВП на 6,8% в 2014 році. А у 2015 українська економіка скоротилася ще на 9,8%.

Переведемо відсотки у гривні

За останніми прогнозами уряду, у 2020 році номінальний ВВП (всі товари і послуги, вироблені в державі, у поточних цінах) буде приблизно дорівнювати торішньому- трохи менше 4 трлн грн. Але курс гривні та рівень інфляції будуть, безперечно, зовсім іншими.

Навіть за урядовим прогнозом інфляція знову стане двозначною, і перевищить 11%. А курс може не залишитися в рамках прописаного в бюджеті рівня у 27 грн за долар. І вже навряд буде на рівні 24 грн за долар, як у 2019.

Проте коли восени минулого року уряд та парламент працювали над бюджетом на 2020 рік, офіційні прогнози номінального ВВП перевищували 4,5 трлн грн.

Саме така цифра фігурувала у документах, поданих разом із проєктом бюджету. Якщо це порівняти із нинішніми прогнозами, виходить, що український ВВП буде на майже 600 млрд грн менше, ніж очікували при ухваленні бюджету на поточний рік.

Що це означає у порівнянні із конкретними видатками?

Наприклад, додаткові пенсійні виплати, які ще минулого місяця анонсував президент Зеленський, обійдуться бюджету у понад 10 млрд грн.

Крім того, за змінами до бюджету, що їх пропонує уряд, фінансування Пенсійного фонду має зрости на 19 млрд грн. Загалом бюджет Пенсійного фонду має становити 192 млрд грн.

Ще майже 100 млрд грн уряд хоче виділити у стабілізаційний фонд чи фонд боротьби з коронавірусом.

Виходить, що лише виплати пенсіонерам - вже заплановані і нові, та витрати на боротьбу з коронавірусом "потягнуть" на половину від тих втрат, що їх зазнає українська економіка від поширення коронавірусу та карантину.

Переведемо долари у відсотки

Наприкінці березня президент Зеленський заявив, що Київ сподівається розширити співпрацю з МВФ і отримати до 8 млрд доларів (замість 5,5 млрд доларів, про які домовлявся ще уряд Гончарука).

Разом із кредитами від Світового банку та ЄС, які будуть розблоковані у разі домовленості з МВФ, доступна для України сума може скласти до 10 млрд доларів.

Водночас, як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, цього року Україні треба повернути 3,5 млрд доларів зовнішніх боргів і 5,5 млрд внутрішніх. Так що максимальна сума можливої допомоги покриває до 90% обов'язкових виплат. Інакше за борги доведеться розплачуватися із валютних резервів, які нині становлять близько 25 млрд доларів.

Додатково, щоб покрити дефіцит бюджету, Київ сподівається отримати від МВФ до 5 млрд доларів з коштів, призначених на боротьбу з пандемією коронавірусу. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Це близько 3% від ВВП країни у минулому році, - тобто, приблизно на рівні, який витрачають на підтримку економіки у боротьбі з коронавірусом розвинені економіки.

Загалом на подолання наслідків поширення коронавірусу МВФ разом зі Світовим банком готові надати світовій економіці до 1 трлн доларів. Голова фонду Крісталіна Георгієва назвала нинішню економічну кризу, пов'язану з поширенням COVID-19, "ні на що не схожою" і такою, що може стати найгіршою в історії людства.

Проте, щоб Україна могла отримати свою частку з цих грошей, Верховна Рада має ухвалити підготовлені урядом зміни до бюджету, а також розглянути в другому читанні "антиколомойський" банківський законопроєкт, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам.

Після першого читання до цього проєкту надійшло понад 13 тисяч поправок. Це більше, ніж утричі перевищує кількість правок до законопроєкту про ринок землі, розгляд якого у другому читанні тривав від 6 лютого до 31 березня.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!