Помер Юхим Звягільський: сірий кардинал Донбасу

6 листопада у лікарні помер 88-річний Юхим Звягільський - український політик та один із засновників та керівників політичного й бізнесового "донецького клану".

А ще він був єдиним в історії незалежної України депутатом Верховної Ради усіх вісьмох скликань - із 1990 по 2019 рік. До парламенту 9 скликання він вже не балотувався.

Про його смерть повідомила у фейсбуці його адвокатка Тетяна Зелькіна, а також агентство "Інтерфакс-Україна".

Зазначається, що причиною смерті стали ускладнення від перенесеного ковіду.

Багато років Звягільський був одним із найвпливовіших людей Донеччини і навіть керував урядом України.

Саме Донбас визначав політичний і економічний курс країни, адже до конфлікту на сході України кількість виборців тут була найбільша у порівнянні із іншими регіонами, а промисловий потенціал був одним із найпотужніших в Україні.

Значна частина життя Юхима Звягільського пов'язана із шахтою імені Засядька, якою він почав керувати у 1979 році. Змінювалася лише назва його посади, оскільки як депутат він не міг бути її директором.

Звягільський створював банки, агропромислові підприємства, був акціонером газовидобувної компанії. У 2015 році журнал "Фокус" поставив прізвище Звягільського на 80 місце у топ-200 найбагатших людей України зі статками майже 173 млн доларів.

Політичний досвід Звягільського - це заснування Партії регіонів, яка із партії "донецьких" перетворилася на всеукраїнську і спромоглася взяти владу в Україні.

Його іменем у Донецьку ще за життя назвали одну із вулиць, він був людиною, яка багато років і як директор шахти, і як мер міста "вирішувала проблеми" - і бізнесу, і пересічних донеччан.

І це людина, яку після початку конфлікту на Донбасі сепаратисти називали "бандерівцем" і "зрадником".

Шахтарське життя

"Єдиний єврей прийшов проситися на шахту працювати, а ви не дозволяєте", - згадував Юхим Звягільський в одному з інтерв'ю, розповідаючи, як він у 1955 році прийшов у вугільну галузь, на шахту "Куйбишевська" і допрацювався там до посади директора.

На шахту імені Засядька - найбільшу в СРСР - він потрапив у 1979 році, одразу став її директором. Каже, що дісталося йому збиткове підприємство, з яким не знали, що робити.

Але донецькі ЗМІ давно дослідили, що на керівні посади Юхим Звягільський потрапляв не в останню чергу завдяки близьким стосункам із першим секретарем Донецького обкому Компартії Володимиром Дегтярьовим.

Згодом шахта перетворилася у зразково-показову, куди возили гостей Донецька. Шахта пережила не одну аварію, внаслідок якої гинули шахтарі. Найбільша сталася у листопаді 2007 року. Тоді загинуло 106 гірників, і ця трагедія стала наймасштабнішою за часів незалежності України.

Після початку конфлікту на Донбасі керівництво "ДНР" заявило про намір націоналізувати шахту імені Засядька разом із іншими 42-ма підприємствами Донбасу.

До цього моменту бізнес Звягільського не мав значних проблем із сепаратистами, хоч шахту і перереєстрували на підконтрольній Україні території.

Коксівне вугілля із Засядька продавали підприємствам Ріната Ахметова. Звягільський відмовився входити у торговельний дім "Уголь Донбасса", створений "ДНР", і продавав коксівне вугілля за нижчими цінами, що не подобалося лідерам сепаратистів.

Юхим Звягільський розповідав, що лишався у рідному Донецьку, майже не виходячи з робочого кабінету, так довго, як міг. Але все ж згодом залишив місто, контрольоване сепаратистами, і перебрався до столиці.

Після "націоналізації" Звягільський втратив контроль над шахтою Засядька.

Юхим Звягільський став ворогом для керівників сепаратистів через свою позицію стосовно самопроголошеної "республіки". Він не підтримував "ДНР" і сподівався, що санкції Заходу проти Росії дозволять повернути Донбас.

"Не жити з надіями на краще, тоді і жити - яка мета?", - казав він в інтерв'ю "Левому берегу". На запитання, на що саме він сподівається, відповів: "На здоровий глузд Путіна. І на міжнародну підтримку. Санкції добре спрацьовують".

Політики "ДНР" називали його "бандерівцем" і "зрадником" і навіть хотіли перейменувати вулицю, названу на його честь у Донецьку, на ім'я одного із загиблих бойовиків.

До речі, Юхим Звягільський був єдиним депутатом фракції Партії регіонів, котрий у парламенті проголосував за визнання УПА стороною, що воювала у Другій світовій війні.

"Донецький клан"

Вважається, що Юхим Звягільський відігравав ключову роль у формуванні так званого "донецького клану".

Але найважливішим було те, що саме він став першим представником "донецьких" у центральній владі України. У 1993 році Юхим Звягільський був призначений першим віцепрем'єром в уряді Леоніда Кучми, а згодом виконував обов'язки голови кабінету міністрів.

Але до того, як він потрапив до уряду, багато подій за його участі відбулося на Донбасі.

Найбільший страйк шахтарів Донбасу і Кузбасу у 1989 році був не лише стихійним рухом гірників, його підтримували керівники шахт.

Саме після цього страйку шахти Донбасу домоглися самостійності - директори отримали право продавати вугілля і розпоряджатися отриманими прибутками.

Годі й казати, хто внаслідок таких змін став найвпливовішим у регіоні.

У численних розповідях про становлення Донбасу і формування "клану донецьких" знавці твердять, що саме Звягільському зобов'язаний мільярдер Рінат Ахметов на шляху до вищих щаблів бізнесу в ті роки.

Саме Звягільському належить фраза "Донбас ніхто не поставить на коліна", яку він виголосив з трибуни Верховної Ради на початку 90-х.

Він був серед тих донецьких авторитетів, котрі завжди домагалися більшої самостійності для регіону і, як багато хто вважає, у ті роки шантажував президента Леоніда Кравчука погрозами про федералізм.

Після ще одного страйку в 1993 році, коли шахтарі гупали касками у центрі Києва, пішов у відставку голова уряду Леонід Кучма - представник "дніпропетровських", після чого Звягільський і став в.о. прем'єр-міністра.

Звинувачення, втеча, повернення

Досить швидко ситуація зміниться: у 1994-му Леонід Кучма стане президентом, а проти в.о прем'єра Звягільського висунуть підозри у розкраданні державних коштів.

Впродовж більш як двох років - у 1994-1997-му - він переховувався в Ізраїлі від українських правоохоронців. Втік туди ще до того, як Верховна Рада мала голосувати за позбавлення його недоторканості.

Юхима Звягільського звинувачували у перевищенні службових повноважень і розкраданні майже 20 млн доларів.

Генпрокуратура вважала, що державний концерн "Украгротехсервіс" нібито сфальсифікував договір зі швейцарською компанією "Гленкур" про постачання нафтопродуктів.

На той час Юхим Звягільський був засновником "Діамант-банку", який виступав гарантом угоди.

Розслідування велося в Україні та у Швейцарії, але вину не встановили і справу закрили. І навіть слідча комісія парламенту, яку очолював Степан Хмара, також не змогла встановити вини Звягільського. Він повернувся до Києва і далі працював депутатом ВРУ.

Але згодом його підозрювали у тому, що, тікаючи із України, він вивіз до Ізраїлю 300 млн доларів готівки, та ще й з допомогою ізраїльської спецслужби "Натів", створеної для допомоги євреям у репатріації до Ізраїлю, а також для ведення розвідувальної діяльності в інших країнах у цій темі.

Але слідство стосовно цієї справи не велося, лише були спроби у Верховній Раді створити спецкомісію для розслідування цих підозр.

Тоді казали, що звинувачення спустили на гальмах, бо, мовляв, "донецькі" із "дніпропетровськими" домовилися "нагорі".

Після тих подій Юхим Звягільський не потрапляв на високі державні посади, працював лише депутатом парламенту.

Проте у 2015 році харківські ЗМІ повідомили, що компанія "Юзгаз" отримала від облради контроль над нафтогазовими родовищами в двох районах Харківської області. Фактичним власником "Юзгазу" був Юхим Звягільський.

"Я мав нахабство говорити"

"Я з тих, хто міг собі дозволити говорити вголос все, що завгодно", - розповідав Юхим Звягільський у 2014 році.

Зокрема, твердив, що він відкрито заявляв Віктору Януковичу про неприпустимість появи так званих "смотрящих" у кожній галузі економіки.

"Так, було таке. Тобто, я мав нахабство говорити. Мав нахабство на дні народження Януковича, сидячи за столом і промовляючи тост, потім сказати: скільки вже можна грабувати вугільну промисловість", - розповідав Юхим Звягільський у 2014 році.

Газовий бізнес і декомунізація

На останніх своїх виборах до Ради у 2014 році, тобто після Майдану і втечі Віктора Януковича, виграв на рідному окрузі Донеччини, де у виборах взяло участь усього кілька тисяч людей. Більша частина округу опинилася на непідконтрольній Києву території.

Увійшов до фракції партії "Опозиційний блок", яку пов'язували із Рінатом Ахметовим та Дмитром Фірташем. Коли у 2018-му партія розкололася, Звягільський залишився у неформальній групі "донецьких", тобто ахметівських депутатів.

Утім, майже всі засідання парламенту восьмого скликання Юхим Звягільський пропустив, твердили в Комітеті виборців України.

Він був противником закону про декомунізацію і підтримав звернення групи депутатів до Конституційного суду України про скасування відповідного закону.

У 2019-му, коли до влади прийшла команда Володимира Зеленського, Юхим Звягільський вперше з часу появи парламенту незалежної України не балотувався до Верховної Ради.

Як найстарший член парламенту він неодноразово зачитував присягу від імені усіх депутатів.

Згідно з повідомленнями ЗМІ Донбасу, Юхим Звягільський бував в окупованому Донецьку, і це могло відбуватися лише за згоди ватажків "ДНР".

У серпні 2021 року медіа цитували донецьких блогерів, які твердили, що пан Звягільський і досі контролює свою рідну шахту імені Засядька у Донецьку, попри те, що вона потрапила під "націоналізацію", оголошену бойовиками "ДНР".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!