Розворот на Захід. Чому Вірменія виганяє російських прикордонників з аеропорту Єревана?

Єреван запропонував Москві відкликати з міжнародного єреванського аеропорту "Звартноц" російських прикордонників, які працюють там на контрольно-пропускному пункті. Вони перебувають там вже 30 років.

Військові російської прикордонної служби, яка належить до ФСБ, несуть службу в аеропорту на підставі Договору про статус прикордонних військ Росії на території Вірменії, підписаного в 1992 році.

За цією угодою, чотири загони російських прикордонних військ контролюють кордоні Вірменії з Туреччиною та Іраном у населених пунктах Гюмрі, Армавір, Арташат та Мегрі.

Окрема частина прикордонного управління ФСБ досі працювала на контрольно-пропускному пункті в аеропорту Єревана.

У момент укладання угоди Вірменія не мала власної прикордонної служби.

Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян 6 березня заявив, що контроль в аеропорту мають повністю здійснювати власні прикордонні війська країни.

На запитання, чому виникла така необхідність, Григорян відповів, що за часи незалежності Вірменія отримала всі можливості для повного контролю над аеропортом, повідомляє Armenpress.

"Вірменія у цьому питанні має чітку позицію. Про цю чітку позицію Російську Федерацію повідомили офіційним листом", — сказав Григорян журналістам.

Пізніше прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російську владу про такі рішення не поінформували.

"Що стосується прикордонників із "Звартноца", то якихось рішень щодо цього, наскільки ми розуміємо, не було. І офіційними каналами ніхто до нас ці рішення не доводив", — цитує Пєскова ТАСС.

Деякі вірменські політики заявляли, що присутність миротворчого російського контингенту у Вірменії стала небажаною після того, як Росія, на їхню думку, не змогла захистити свого союзника в останній Карабахській війні.

Зокрема таку думку наприкінці лютого висловлював голова Національних зборів Вірменії Ален Симонян.

"Я не впевнений, що вони (росіяни) захищатимуть кордони нашої країни. А ви впевнені? Кілька разів підтвердилося, що вони не захистили, вони зробили все, щоб кордони стали набагато вразливішими. Вони прийшли в Карабах і що вони зробили? Випровадили вірменський народ. То вони так захищають? Щоб колись і нас випровадили із Звартноца?" — сказав Симонян минулого тижня.

Погіршення стосунків Вірменії і Росії

Після Другої Карабаської війни 2020 року та ліквідації невизнаної Нагірно-Карабаської республіки у вересні 2023-го відносини Росії та Вірменії увійшли у піке. Офіційно країни є союзниками – в рамках безпекової організації ОДКБ та Євразійського економічного союзу.

Однак наприкінці лютого вірменська влада заявила, що призупинила участь своєї країни в ОДКБ.

До цього уряд Вірменії на чолі з Ніколою Пашиняном тривалий час заявляв, що ОДКБ не здатна виконувати свої функції і критикував організацію через позицію нейтрального спостерігача під час прикордонних сутичок з Азербайджаном.

У жовтні 2023 року міністерство економіки Вірменії заявило про труднощі з поставками коньяку до Росії через посилену перевірку його якості і затримки вантажівок на російсько-грузинському кордоні. А у листопаді Росія почала блокувати вантажівки з вірменськими фруктами і овочами. Нібито через порушення фітосанітарних норм.

Ситуація нагадує торгові війни між Україною та Росією 2014 року, на початку війни на Донбасі, коли російські чиновники під різними приводами обмежували товари з України.

Але у порівнянні з Україною 2014 року сучасна Вірменія більш залежна від Росії – в економічному, військовому та політичному плані. На території країни розміщується кілька тисяч російських військових, а третину місць у парламенті займають проросійські партії експрезидентів Роберта Кочаряна та Сержа Саргсяна.

Як і Україна в 2014 році, Вірменія зараз намагається зблизитися з Заходом і шукає там нових безпекових партнерів.

Пашинян також заявляє, що Вірменія не є союзником Росії у її війні проти України.

"Про це ніколи не йшлося вголос, але я думаю, що це помітно: у війні з Україною ми не союзник Росії. І наше почуття від цієї війни, від цього конфлікту – занепокоєння, тому що це безпосередньо впливає на всі наші відносини", - заявив він.

У вересні 2023 року дружина Пашиняна Ганна Акопян відвідала Саміт перших леді та джентльменів у Києві і вперше передала гуманітарну допомогу Україні.

Крім того, за даними ЗМІ, український президент Володимир Зеленський мав намір відвідати Єреван з офіційним візитом на початку березня цього року. Однак поїздку скасували начебто через позицію Азербайджану.

Зараз Вірменія намагається заручитися підтримкою ЄС, Франції, Німеччини та США, закуповує зброю в Індії.

У Франції та США проживає велика вірменська діаспора. Це полегшує лобіювання інтересів, й обидві країни розкритикували Азербайджан під час військової операції у вересні 2023 року, коли Нагірний Карабах залишили 100 тисяч вірмен.

У жовтні 2023 року міністр оборони Себастян Лекорню заявив, що Франція допоможе Вірменії покращити систему ППО, продасть три радари GM-200 і в майбутньому – зенітно-ракетні комплекси Mistral, візьме участь у підготовці вірменської армії. Франція також поставила Вірменії бронетранспортери Bastion.

У вересні 2023 року відбулися вірменсько-американські військові навчання, які розкритикувала Москва.

Крім того, торік Єреван офіційно доєднався до країн-членів Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Це саме той суд, який видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна і його воєначальників.

Росія критикує цей суд і відмовляється визнавати його рішення.

Аналіз Григора Атанесяна, кореспондента ВВС:

Своє рішення про відмову від російських прикордонників Єреван обґрунтовує дипломатично. За словами секретаря Ради безпеки, роки незалежності дозволили країні досягти потенціалу, щоб самостійно контролювати прикордонний пункт у своєму міжнародному аеропорту.

Насправді, Вірменії як ніколи потрібна допомога, особливо в охороні її рубежів — але не в аеропорту, а на кордоні з Азербайджаном. Там місяць тому чергове загострення забрало життя чотирьох вірменських військових.

Навіть попри силове вирішення конфлікту в Нагірному Карабаху у вересні 2023 року та попри офіційне оголошення Єреваном "повістки миру", мир не настав. Переговори вкотре зайшли в глухий кут.

Отримати російську допомогу Вірменія вже зневірилася. Той же секретар Ради безпеки нещодавно публічно озвучив довгий список претензій до Росії: за його словами, Москва не постачає Єреванові давно сплачених озброєнь на суму 260 млн доларів і не виконує своїх зобов'язань у рамках договору про реформи вірменської армії.

Але, мабуть, головна претензія — це показово нейтральна позиція, яку Росія займає щодо сутичок на вірмено-азербайджанському кордоні, тоді як ЄС та США висловлюються на захист територіальної цілісності Вірменії.

Тепер Вірменія шукає нових партнерів і робить ставку на Францію, яка погодилася не лише постачати вірменській армії системи ППО та бронемашини, а й тренувати її солдатів та офіцерів. Це дуже серйозний крок для країни НАТО з огляду на те, що Вірменія на папері залишається союзником Росії.

Передбачувано, що розворот на Захід викликає гнів Москви.

Очільник російського МЗС Сергій Лавров звинуватив вірменську владу в тому, що на її замовлення "відверта брехня впроваджується у свідомість… вірменського народу". Під брехнею він мав на увазі думку, що союз із Росією був помилкою.

Лавров також звинувачує Єреван у "несоюзницькій поведінці" та у "невдячності".

Тому можна припустити, що й відмова від послуг російських прикордонників не залишиться без відповіді.