Чи справді Україна атакувала радар "Контейнер" і чому його називають "наріжним каменем" ядерних сил Росії

Українські безпілотники, ймовірно, уразили надпотужну загоризонтну російську радіолокаційну станцію "Контейнер" за 600 км від кордону. Західні ЗМІ вже назвали це можливим перетином "червоних ліній" Кремля в контексті ядерної ескалації.

Джерело ВВС Україна в головному управлінні розвідки повідомило, що 11 і 17 квітня безпілотники атакували російську загоризонтну РЛС "Контейнер" на території військової радіотехнічної частини біля міста Ковилкіно у російській Мордовії.

"За попередньою інформацією, ураження підтверджується. Командний пункт був атакований першого разу, тепер був повторний удар по самому об'єкту", – зазначив співрозмовник.

Де очікувати на наступ Росії влітку і чи може Україна програти війну 2024 року

Російський телеграм-канал "ВЧК-ОГПУ (понад 1 млн підписників) 18 квітня написав, що, за його даними, радар виведений з ладу.

В українській розвідці не підтвердили і не спростували цю інформацію.

Станом на 18 квітня фото- і відеопідтверджень наслідків атаки немає. У соцмережах лише опубліковане відео прольоту безпілотника, візуально схожого на український далекобійний БПЛА "Лютий", в районі військової частини біля Ковилкіно, його падіння та потужний вибух.

Історія "Лютого". Таємниці українських безпілотників, які нищать російські нафтобази та заводи

Міністерство оборони РФ заявляло, що знищило три українські безпілотники над Мордовією 11 і 17 квітня. Про ураження військових об'єктів відомство не повідомляло.

"Всевидячий радар" у Мордовії

Надпотужну загоризонтну радіолокаційну станцію "Контейнер" Росія запустила на бойове чергування лише в грудні 2019 року. До цього 7 років вона працювала в дослідно-бойовому режимі, а будувати її почали ще на початку 2000-х років. Вона коштувала 10 млрд рублів.

Приймальний комплекс станції розташований біля села Ковилкіно, що в Мордовії, а передавач за 300 км — в Городці, що в Нижньогородській області.

Ще один комплекс планували розгорнути в Амурській області в 2024 році. Загалом Росія планувала створити 4 таких РЛС, щоб повністю контролювати повітряний простір з усіх боків.

Антенна система вже побудованого "Контейнера" складається зі 144 щогл висотою 34 метри. Довжина системи 1,3 км, ширина - 200 метрів. Щогли розташовані у формі трикутника для приймання сигналу з різних сторін.

Поки що "Контейнер" відстежує лише західний напрямок на заявлену дальність у три тисячі км із сектором огляду 240 градусів. Він може одночасно "вести" близько 5 000 повітряних цілей, що перебувають на висоті до 100 км і на відстані до 3 000 км, але не ближче 900 км. Російські ЗМІ вказували, що РЛС зліт літака засікає менше ніж за секунду і тримає під наглядом повітряний простір над майже усією Європою.

Унікальність "Контейнера" в тому, що він є загоризонтним радаром зворотного розсіювання. Річ у тому, що звичайний радар через опуклість поверхні Землі має обмеження роботи трохи далі за лінією горизонту, так звану "сліпу зону".

Загоризонтний радар не має цих обмежень, оскільки направляє свої електромагнітні імпульси частотою до 50 Мгц не паралельно поверхні Землі, а вверх – до іоносфери, тобто у верхні шари атмосфери на висоту понад 50 км.

Там сигнал відбивається вниз в напрямку території на Землі, яку треба "просканувати", і відбивається назад від об'єктів, що дозволяє їх ідентифікувати. Таким чином можна відстежувати аеродинамічні об'єкти за тисячі кілометрів від станції, попри опуклість земної поверхні.

Такі загоризонтні РЛС Радянський Союз і США почали створювати ще в часи "Холодної війни", щоб не проґавити запуски балістичних ракет чи підліт ядерних бомбардувальників противника. Щоправда, для більш дрібних об'єктів такі станції мало придатні через суттєві похибки, які виникали на шляху випромінювання.

Одну з найбільших таких станцій створили наприкінці 1980-х в Україні біля Чорнобиля. Вона відома як "Дуга", "Чорнобиль-2" або "Російський дятел". Через аварію на Чорнобильській АЕС цей величезний за розмірами "паркан" з надзвичайно потужних 150-метрових антен так і не запустили в роботу.

У 2013 році, коли "Контейнер" запускали ще у дослідно-бойове чергування, російські ЗМІ називали його "всевидячим радаром", а військове керівництво згодом назвало "наріжним каменем" ("краеугольным камнем") ядерного стримування.

"Об'єкт стане наріжним каменем стратегічного стримування від можливого супротивника", – зазначав у 2018 році командувач армії ППО особливого призначення Повітряно-космічних сил Андрій Дьомін.

"Наша станція дозволить на відстані більше 2-3 тисяч кілометрів побачити і виявити не тільки масовий зліт повітряних цілей, а й навіть задуми ймовірного супротивника щодо завдання удару в повітряно-космічній сфері Російської Федерації", - наголошував він.

Чи буде ядерна ескалація

Саме та обставина, що РЛС "Контейнер" є частиною російських ядерних сил і системи попередження про ракетний напад (СПРН) може вказувати на "чутливість" цієї теми для Кремля. Принаймні, на цьому наголошує американське видання Newsweek.

"Атаки дронів на російський радар, можливо, перетнули одну з червоних ліній Москви для потенційного використання ядерної зброї — "зрив дій (російських - Ред.) ядерних сил у відповідь", як це сформульовано в указі Кремля, підписаному президентом Володимиром Путіним у 2020 році", – сказано в статті видання.

Дійсно, цим указом від 2 червня 2020 року очільник Кремля затвердив основи державної політики РФ в області ядерного стримування.

Зокрема, там йдеться про те, що Москва вважає застосування ядерної зброї "крайньою і вимушеною мірою" і твердить, що здійснює всі необхідні зусилля для зменшення ядерної загрози.

Водночас Росія залишає за собою право застосувати таку зброю не лише у відповідь на ядерний удар, але й у випадку застосування звичайної зброї, яке "загрожує існуванню держави".

Однією з умов можливого ядерного удару Кремль серед іншого називає "вплив противника на військові об'єкти, виведення з ладу яких призведе до зриву дій ядерних сил у відповідь".

Як Росія може застосувати ядерну зброю. Головне з секретних документів FT

На думку Newsweek, атака на єдиний російський загоризонтний радар може підпадати під цю умову.

"Це був удар нижче цієї "червоної лінії" порогу ядерної ескалації", – вважає завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень України Олексій Їжак.

Він пояснює ВВС, що українські безпілотники вже завдавали ударів по російських об'єктах, які є частиною ядерного стримування. Найбільший відомий випадок – атака на базу стратегічної авіації "Енгельс" в грудні 2022 року. Тоді заявили, що пошкодили декілька бомбардувальників Ту-95, які можуть нести ракети з ядерним зарядом.

Ці події не призвели до ядерної ескалації, нагадує експерт і прогнозує, що така сама реакція Кремля буде на атаку на РЛС "Контейнер". Однак, зауважує він, важливо розуміти, наскільки серйозно пошкоджений цей об'єкт.

Якщо український дрон справді зміг вивести з ладу цю складну систему, то, по-перше, це означає, що Київ має дуже детальну розвідувальну інформацію про роботу стратегічних військових об'єктів РФ, а по-друге, використовує вдосконалені БПЛА зі штучним інтелектом, які можуть точно вражати невеликі за розміром елементи в умовах протидії і на значному віддалені від українського кордону.

Але для чого Україна атакувала цей загоризонтний радар, враховуючи, що вона не має на озброєнні ні балістичних ракет, ні стратегічних бомбардувальників?

"Це важливий удар. Це нагадування Росії, що її інфраструктура ядерних сил, яка робить її такою впевненою, є насправді вразливою. Вона може бути ураженою, і РФ не може з цим нічого зробити", – вказує Олексій Їжак.

На його думку, це ураження послаблює ефект від ядерного шантажу, який Кремль активно використовує проти західних країн для зменшення підтримки України.

"Якщо в Росії забрати це "ядерне жало", якого всі так у світі побоюються, то половина всієї російської стратегії глобальної війни просто перестає бути впевненою", – наголошує експерт.

Кремль поки що не коментував українську атаку на цей радар.