Чому Вербна неділя в Україні називається вербною, а не пальмовою

Вербну неділю цього року в Україні відзначають 28 квітня. Для частини християн від цього дня починається Страсний тиждень - останній перед Великоднем.

Що це за свято, навіщо святять вербу і чому в деяких інших країнах відзначають не Вербну, а Пальмову неділю?

Читайте також:

Чому Україна перейшла на новий церковний календар, але "Паска" аж у травні

Чому українці святять вербу?

Що це за свято

За євангелістськими описами, цього дня Ісус Христос увійшов до Єрусалима. Він в'їжджав до міста верхи на віслюку, а люди, вітаючи його, як царя, устеляли йому шлях пальмовими гілками.

Саме тому в багатьох країнах Вербну неділю називають Пальмовою.

Там, де не ростуть пальми, це свято пов'язали з іншими рослинами - або просто з цвітінням.

В Італії, наприклад, пальмові гілки замінюються оливковими, що символізують мир. У деяких регіонах Хорватії використовують кизил, а в Чехії - горішник.

Проте найпоширенішим деревом, яке заміняє пальму на слов'янських територіях стала верба, звідки й головна назва цього свята - Вербна неділя.

Не я б'ю, верба б'є

В окремих регіонах України цей день зветься Вербницею, Квітною, Цвітною, Шутковою та Бечковою неділею.

У цей день здавна було поширене ритуальне биття гілками. Люди, повертаючись з ранкової служби в церкві, несли з собою вербу й били нею тих, хто лишився вдома. При цьому примовляли:

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень Великдень;

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Вважалося, що ритуальне побиття допомагає лишатися активними, тобто живими й здоровими.

Католики цього року відзначили Вербну, тобто Пальмову неділю, на понад місяць раніше, 24 березня.

Чому ж православні та греко-католики святкують пізніше, хоча й перейшли на новий календар?

Різні календарі

Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.

Проте з Великоднем, як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійцею та Вербною неділею, все не так просто.

Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому рухомі свята і далі визначаються по-старому.

Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись.

До Юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.

Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.

Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів.

Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може "запізнюватися".

Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.

Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% - різниця в чотири тижні, 20% - різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл - так буде в 2024 році).