Саміт Україна-ЄС. Що він може принести і чого краще не чекати

У п'ятницю у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС. Експерти очікують, що Брюссель вперше на високому рівні прокоментує, чи наблизилася Україна до вступу в Євросоюз за останні сім місяців. І деякі оцінки Києву можуть не сподобатися.

Саміт Україна-ЄС - традиційно головна подія у відносинах Києва і Брюсселя. Зазвичай їх проводять ближче до кінця року, щоб підбити підсумки річної співпраці, підписати документи чи оголосити про проривні рішення.

У 2022 році через війну дати саміту кілька разів переносили і зрештою вирішили провести його на початку 2023-го. Час і місце остаточно узгодили тільки 9 січня.

Те, що саміт попри війну відбудеться саме в Києві, в офісі президента назвали "символічним" та "потужним сигналом" підтримки з боку Євросоюзу. Хоч там і визнали, що влаштувати подію такого рівня в українській столиці зараз "велика організаційна процедура".

Експерти прогнозують, що вперше з дати набуття Україною статусу кандидата на вступ до Євросоюзу Київ і Брюссель на найвищому рівні обговорять прогрес країни у реформах та перспективи подальшої євроінтеграції.

"Символічним є те, що лідери ЄС прибудуть до Києва, що свідчить про високий рівень двосторонніх відносин, особливо на тлі російської агресії", - каже Маріанна Фахурдінова, аналітикиня Центру "Нова Європа".

Великі сподівання

Хоча минулого року саміт Україна-ЄС провести не вдалося, 2022-й став проривним у відносинах Києва та Брюсселя.

На тлі повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз безпрецедентно наростив фінансову та військову підтримку України, запровадив дев'ять пакетів санкцій проти Росії.

Апогеєм стало те, що навесні Україна екстрено подала заявку на вступ в ЄС, а Євросоюз нечувано швидко - уже в червні - надав країні статус кандидата на вступ.

Щоправда, з умовами. Для того, щоб не втратити цей статус, Україна має виконати вимоги щодо реформ за сімома напрямками, включаючи судову реформу та антикорупційні кроки. Лише після цього Київ зможе претендувати на те, щоб перейти до наступного етапу - офіційного початку перемовин про вступ до ЄС.

Офіційно оцінювати прогрес України в реформах Брюссель буде тільки восени цього року, але українська сторона дала зрозуміти, що покладає серйозні надії також на нинішній саміт.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що попередні переговори щодо членства України в ЄС стануть "однією з ключових тем" саміту, а перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко стверджує, що Україна вже зараз розраховує почути попередню оцінку виконання свого "домашнього завдання".

"Ми хотіли б якомога швидше отримати ці оцінки, результати, швидше переходити до відкриття переговорів про членство України в Євросоюзі", - наголосив віцеспікер.

Окрім політики, на саміті Україна планує підіймати важливі економічні теми.

Заступник голови офісу президента Ігор Жовква анонсував "важливі рішення" на саміті, які будуть стосуватися фактичної інтеграції деяких секторів української економіки в ринок ЄС.

Так само офіційний Київ сподівається на продовження угоди про лібералізацію автотранспортного руху між Україною і ЄС та на лібералізацію торгівлі.

"Зараз ми торгуємо без мит і тарифів. Угода тимчасова, але ми будемо говорити про її продовження. Ми будемо говорити про єдиний роумінг для України та Європейського Союзу", - пояснює Ігор Жовква.

Прем'єр Денис Шмигаль уточнив, що Україна має прогрес в досягненні "промислового безвізу". Йдеться про укладання так званої угоди АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції або Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods).

Відверта розмова

Експерти, з якими поспілкувалася BBC News Україна, вважають, що історичних рішень від саміту очікувати не варто.

"Про проривні рішення, як-от відкриття переговорів про вступ, наразі не йдеться, - прогнозує Маріанна Фахурдінова. - Саміт стане майданчиком для того, щоб вчергове звірити годинники України та ЄС у контексті руху нашої країни до членства".

"Це буде неформальна оцінка нашого кандидатства, - погоджується експерт ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. - Наші партнери мають оцінити, наскільки ми просунулися в реформах, щоб ми зрозуміли, як європейці бачать наш прогрес".

Сумнівно, що тут на Україну можуть чекати лише компліменти.

По деяких напрямках Київ справді показав поступ. Вдалося запустити роботу Вищої ради правосуддя, парламент ухвалив закони про медіа та національні меншини, ще у липні 2022-го призначено нового керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а антикорупційні органи в останні місяці суттєво активізували свою роботу та дали старт гучним справам.

Але є сфери, де Захід прогресу досі не бачить. Україні ще необхідно призначити керівника НАБУ, завершити відбір членів до ВРП та ВККС, а найголовнішим каменем спотикання залишається реформа Конституційного суду.

У грудні Україна відзвітувала, що виконала одну з ключових вимог Євросоюзу - запровадила нові критерії відбору для суддів КС. Але закон отримав негативний висновок Венеційської комісії. Вона визнала зміни недостатніми та закликала доопрацювати документ. На цьому наполягає також офіційний Брюссель.

Без поступу на цьому напрямку Україні не вдасться отримати позитивні висновки від ЄС та перейти до наступного етапу - перемовин про членство. І керівництво Євросоюзу, ймовірно, використає саміт, щоб нагадати про це українській владі.

"Поки ми в судовій реформі не просунемося хоча б якось і поки вона не почне працювати хоча б на відсотків тридцять, нам важко казати про загальний прогрес, - пояснює Краєв. - Тому що під судову реформу підв'язуються всі інші реформи".

На що Україна може розраховувати за підсумками цього саміту - це "принципове" політичне зобов'язання ЄС розпочати переговори про вступ України в ЄС, якщо вона виконає всі вимоги Брюсселя, зазначає старший аналітик центру "Нова Європа" Леонід Літра.

"Ми знаємо, що в ЄС є країни, які вважають, що Україна занадто швидко рухається цим шляхом. Є опозиція щодо такої швидкості, тому, я вважаю, для України принципово отримати цей сигнал - якщо ви зробите все, що ми попросили, то в кінці року буде політичне рішення щодо початку переговорів (про вступ до ЄС - Ред.)", - пояснює він.

Експерти прогнозують, що саміт може стати майданчиком для обговорення також інших політичних питань - перспектив створення трибуналу щодо Росії, нового пакету санкцій щодо РФ, конфіскації російських активів на користь України, лобіювання "мирного плану" Володимира Зеленського тощо.

Навряд чи на саміті оголосять про нові пакети військової чи фінансової допомоги, прогнозують експерти.

Питання поставок зброї вирішують в інших форматах, в тому числі під час зустрічей "Рамштайн". А в рамках фінансової підтримки ЄС ще перед самітом схвалив безпрецедентний пакет макрофінансової допомоги на 18 млрд євро. І перший транш з цих коштів у розмірі 3 млрд євро Україна вже отримала.

Успіхом саміту можна буде вважати поступ в питаннях запровадження "промислового безвізу" та інтеграції українського ринку з ринком ЄС, вважає Леонід Літра.

"Це дуже важливо для України, тому що ми можемо стати частиною ЄС без набуття членства, - вважає експерт. - Пройшло достатньо часу для цього і зараз має бути поштовх вперед. Я вважаю, що ЄС і Україна зможуть запропонувати якусь модель інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Viber або Telegram.