Хосні Мубарак: помер експрезидент Єгипту, який керував країною 30 років
На 91 році помер експрезидент Єгипту Хосні Мубарак, який мусив подати у відставку 2011 року під час подій Арабської весни.
Він керував Єгиптом 30 років, з 1981 по 2011 роки. За цей час населення країни зросло з 44 до 84 млн, і вона стала надзвичайно популярною серед туристів.
При ньому Єгипет почав відігравати провідну роль у пошуках мирного вирішення близькосхідного конфлікту.
Але Мубарака критикували за використання режиму надзвичайного стану для придушення політичних опонентів, а також за небажання боротися з корупцією в його уряді.
Народне повстання 2011 року спонукало його залишити владу після 30-річного правління.
Військовий льотчик
Мохаммед Хосні Саїд Мубарак народився 4 травня 1928 року в невеликому селі на півночі Єгипту.
Він був родом з бідної сім'ї, але, попри це, в 1949 році з відзнакою закінчив військову академію, йому присвоїли чин лейтенанта, і в 1952 році Мубарака призначили в ескадрилью винищувачів.
У 1959 році він відвідав Радянський Союз, який у ті часи був основним постачальником озброєнь для єгипетського уряду. Тут він пройшов курс підготовки пілота реактивного фронтового бомбардувальника Іл-28.
Війна "Судного дня"
Вдруге Мубарак навчався в СРСР в 1964-65 роках. Він пройшов курс штабного навчання у Військовій академії імені Фрунзе в складі єгипетської військової делегації.
З 1965 року командував авіаційною бригадою і служив начальником авіабази в Каїрі.
Бойовий льотчик узяв участь в арабо-ізраїльській війні 1967 року. У цій війні єгипетська авіація зазнала тяжкої поразки, її майже повністю знищили.
У 1969 році президент Гамаль Абдель Насер призначив Мубарака начальником штабу єгипетських ВПС.
У 1972 році Мубарака призначили командувачем військово-повітряних сил і заступником міністра оборони Єгипту, а в 1973 році він отримав звання головного маршала авіації.
На посадах командувача єгипетськими ВПС і заступника міністра оборони Мубарак відіграв провідну роль у підготовці раптової атаки на війська Ізраїлю на Синайському півострові на початку війни Судного дня в 1973 році.
Війна закінчилася поразкою Єгипту і його союзників. Але дії авіації, яка підтримувала з повітря наступ єгипетської бронетехніки, завдяки чому вдалося форсувати Суецький канал, викликала повагу у єгиптян, і Хосні Мубарак став національним героєм.
Замах
Два роки по тому його призначили на посаду віце-президента. Від президента Анвара Садата вимагали призначити заступника, і він вважав за краще вибрати собі в помічники популярну в суспільстві фігуру.
Мубарак брав участь в обговоренні умов Кемп-Девідської мирної угоди між Єгиптом і Ізраїлем, яку підписали Садат і прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін у 1979 році.
Ця угода розколола єгипетське суспільство. Радикальні групи вирішили, що інтереси країни ущемлені. У числі цих груп були і "Брати-мусульмани", які в жовтні 1981 року вчинили замах на Садата, в результаті якого він загинув.
Його місце зайняв Хосні Мубарак. На виборах він був єдиним кандидатом і отримав 98% голосів.
Новий президент, однак, не став відмовлятися від Кемп-Девідської угоди, протиставивши себе дедалі популярнішим ісламістським рухам і екстремістським угрупованням, що час від часу продовжували нагадувати про себе в Єгипті нападами на урядові установи та об'єкти туристичної індустрії.
"Американська маріонетка"
Попри отриманий в СРСР вишкіл і знання російської мови, Мубарак прагнув до налагодження зв'язків із Заходом.
Посередництво в арабо-ізраїльському врегулюванні визначало зовнішню політику Мубарака всі роки його правління і зміцнило його союз зі США, які надали йому озброєння на мільярди доларів.
Опоненти називали Мубарака американською маріонеткою, а прихильники були раді тій відносній стабільності, яку принесло його правління Єгипту, що знаходиться в центрі нестабільного Близького Сходу.
Разом із тим Мубарак зумів вивести Єгипет з ізоляції в арабському світі, що на кілька років відвернувся від країни через Кемп-Девідську угоду.
Єгипет виключили з Ліги арабських держав у 1979 році. Він відновив своє членство в ній лише через 10 років. Головний офіс організації повернувся на береги Нілу.
Тим часом у самому Єгипті продовжилися репресії щодо опозиційних партій, арешти і тортури дисидентів. Вибори супроводжувалися повсюдними фальсифікаціями.
Ірак
Вторгнення Іраку в Кувейт у серпні 1990 року стало ударом для Мубарака, який стверджував, що Саддам Хусейн особисто пообіцяв йому не нападати на Кувейт.
Єгипет підтримав міжнародні санкції проти Іраку і запропонував військову допомогу силам коаліції в операції проти Саддама. Той, у свою чергу, закликав до повалення уряду Мубарака.
Позиція Єгипту, який виступив проти Саддама, принесла країні значну вигоду. Країні списали мільярди доларів зовнішнього боргу. Але через 12 років, під час інтервенції 2003 року, Мубарак поставився до вторгнення Сполучених Штатів в Ірак набагато критичніше.
У Єгипті, за рідкісними винятками, ситуація була спокійною, але рівень життя простих людей залишався низьким. Мубарак зумів залучити іноземні інвестиції, але плодів цієї політики більшість жителів не відчуло.
Мубарак переобирався на посаду президента на виборах 1987, 1993 і 1999 років, де він був єдиним кандидатом. На виборах 2005 року у нього з'явилися суперники, але Мубарак переміг з 88% голосів.
Відставка
Мубарак усе частіше і частіше чув заклики, як із Єгипту, так і від іноземних країн про те, що час дати розвиватися демократії в країні.
У січні 2011 року за прикладом Тунісу в Єгипті почалися масові демонстрації протесту. Протести не припинялися кілька тижнів. Люди були незадоволені бідністю, корупцією, безробіттям і режимом особистої влади Мубарака та його синів.
Він пообіцяв не брати участі в наступних президентських виборах, але цього було недостатньо.
Під час протестів у лютому 2011 року він сказав: "У цій дорогій моєму серцю країні я жив, я за неї боровся і захищав її незалежність і інтереси. На цій землі я помру. Судити мене, як і інших, буде історія".
Після 18 днів протестів Мубарак склав із себе повноваження президента країни.
Суд
Через чотири місяці вже хворому Мубараку довелося постати перед судом. 3 серпня 2011 року відбулося перше засідання суду, на якому Мубарак, лежачи на лікарняному ліжку, вислухав звинувачення в корупції і навмисному вбивстві демонстрантів.
У червні 2012 року Мубарака засудили до довічного ув'язнення за віддані ним розпорядження про застосування сили до демонстрантів, але виправдали за іншими звинуваченнями.
Це рішення суду багатьом здалося занадто м'яким і викликало демонстрації протесту на вулицях Каїра.
Однак шість місяців по тому це рішення скасували і призначили нові судові слухання. Вже після втрати влади представником "Братів-мусульман" Мохамедом Мурсі у липні 2013 року, у серпні 2013 суд постановив звільнити його з в'язниці і посадити під домашній арешт у військовому шпиталі в Каїрі.
У листопаді того ж року Хосні Мубарак був виправданий за звинуваченнями, пов'язаними із загибеллю демонстрантів - із процесуальних причин.
Мубарака також виправдали і за звинуваченнями в корупції.
У 2014 році Мубарака засудили до 3 років ув'язнення.
У 2017 році касаційній суд повністю виправдав його і зняв всі звинувачення, після шести років судових процесів Хосні Мубарак повернувся з в'язниці додому.
Епоха миру та репресій
Хосні Мубарак не був настільки ж яскравою особистістю, як його попередники Гамаль Абдель Насер чи Анвар Садат, але його поважали як рішучого політика, що однак не гребував застосувати репресивний апарат держави для придушення інакодумства.
Мубарак зумів знайти баланс між умовами мирного договору з Ізраїлем та історичними зобов'язаннями перед сусідніми арабськими країнами, що було дуже непростим завданням.
Він зумів довести, що історичні вороги можуть співіснувати поруч на практичній основі.