Рада відклала обов'язкові РРО для більшості категорій ФОП

Верховна Рада схвалила компромісний проєкт закону, який відкладає запровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для більшості категорій фізичних осіб підприємців щонайменше на рік.

"За" проголосували 319 депутатів.

Це відбулось після кількох невдалих спроб досягти компромісу у парламенті, масових акцій протесту під стінами Верховної Ради і навіть втручання у ситуацію Володимира Зеленського.

Спочатку монобільшість не хотіла відкладати запровадження РРО, проте врешті пішла на компроміс. У парламенті за згоди усіх фракцій за один день розробили та ухвалили спільний документ.

Усі фракції погодились застосувати процедуру ad hoc - тобто ухвалили за один день без усіх передбачених регламентом процедур проходження проєкту.

Протестувальники, які вимагали відкласти запровадження РРО, перекривали центральну вулицю Грушевського, чим викликали невдоволення багатьох киян.

Представники бізнесу наполягають, що повна фіскалізація може знищити їхній бізнес. Хоча багато експертів наголошують, що запровадження РРО допоможе здолати сірий ринок та полегшить роботу білого бізнесу.

Що у проєкті

Компромісний текст закону погодили просто перед голосуванням і його повний текст спочатку був недоступний.

Проте представник профільного комітету Ярослав Железняк від "Голосу" пояснив його головні пункти:

Згодом документ №4439-д опублікували.

В ньому вказано, що від обов'язкового застосування РРО звільнили торгівлю через інтернет, роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах, окремі види діяльності ресторанів, кафе та ресторанів швидкого обслуговування.

Також звільнили від РРО діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення.

З обов'язкового РРО виводять реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів.

РРО для ФОП. Що мало бути

Раніше касові апарати були обов'язковими лише для двох категорій "спрощенців" - тих, хто торгує технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, та лікарськими засобами й виробами медичного призначення.

За законом, ухваленим восени минулого року, планувалося, що вже за рік, у жовтні 2020, РРО мають стати обов'язковими для певної групи так званих "ризикових" видів діяльності для ФОП (фізичних осіб-підприємців) ІІ-ІІІ групи.

До них віднесли підприємства ресторанного та готельного бізнесу, інтернет-торгівлі та секондхенду, продавців ювелірних та текстильних виробів, а також туристичних послуг та автозапчастин.

А з 2021 року класичні РРО (або ж касові апарати) чи програмні РРО мали стати обов'язковими для всіх, хто користується спрощеною системою оподаткування і чиї доходи не перевищують 1 млн грн на рік.

Проте коронавірусний карантин навесні цього року скорегував ці плани. Депутати вирішили відкласти обов'язкове застосування РРО для ризикованих бізнесів до 1 січня 2021 року, а для усіх інших - до 1 квітня 2021 року.

Паралельно з 1 серпня цього року у підприємців з'явилася можливість протестувати безкоштовний програмний РРО від Державної податкової служби.

Винятки залишилися незмінними: на підприємців I групи, тих, хто працює у сфері виробництва, а не торгівлі, або ж хто торгує лише без готівки, вимоги щодо фіксування своїх операцій через касу - реальну або ж віртуальну - не поширюються. Також, наприклад, для бабусь, які торгують картоплею на базарі, будь-який реєстратор операцій не потрібен.

Обман та спосіб виживання

Під час ухвалення законів про детінізацію розрахунків, і весь рік після цього дискусії щодо правильності цього кроку не вщухають. Вони навіть ще більше загострилися на тлі поширення коронавірусу та весняного карантину, який боляче вдарив по економіці, і, зокрема, по малому та середньому бізнесу.

Проте прибічники запровадження касових апаратів і надалі твердять, що вони допомагають виводити приховані доходи із тіні і наповнювати бюджет, а надто у такий складний час, коли витрати на медицину та соціальні видатки різко зросли.

Противники називають це процесом "тотальної фіскалізації", здатним взагалі зруйнувати малий бізнес та систему спрощеного оподаткування.

При цьому і на найвищих щаблях державного управління, і у дописах на соцмережах від прибічників та противників РРО лунають приблизно однакові аргументи.

Наприклад, перед першою спробою провести у парламенті відтермінування обов'язкового запровадження РРО, спікер Олександр Разумков щиро сподівався, що "ніхто не буде проти" відтермінувати фіскалізацію торгівлі для спрощенців.

Натомість голова фінансового комітету Данило Гетманцев після першого невдалого голосування за перенесення запровадження РРО подякував колегам-депутатам.

"Хочу подякувати колегам за сьогоднішнє неголосування за законопроєкт про відстрочку фіскалізації", - написав він у Telegram.

"Друзі мої, обратися депутатом і голосувати за популярні речі легко, і традиційно для нашої політики. Але стати депутатом, щоб проводити складні, непопулярні, але потрібні для країни рішення - це дуже складно".

Коли ж з'ясувалося, що у провальному голосуванні за відстрочку не брали участь понад половина депутатів від "Слуги народу", соцмережі вибухнули обуренням.

"Це жах. Чоловік-ФОП в шоці. Навіщо народ гнати в пандемію в податкову встановлювати це програмне забезпечення? Щоб поперезаражати один одного, не кажучи вже про безглуздість цього закону про ФОП?" - написала Наталія Карпенко.

"Нічого страшного, закрию ФОП, і більше х* ви від мене побачите сплату податків. Іду максимально в тінь. А коли вся ця історія з ковідом минеться, взагалі поїду звідси подалі", - попередив Михайло Чернов.

Утім, серед купи гнівних дописів є й такі, хто намагається захистити думку, що податки мають платити усі.

"Податки потрібно платити. Але введення різних "прибамбасів", які настільки здорожчують ведення бізнесу, що вчорашній ФОП прийде на біржу претендувати на соціальну допомогу - нонсенс. На сьогодні РРО для багатьох і є таким додатковим тягарем. Але як контролювати тих, хто порушує закон і незаконно має статус "малого бізнесу" - то завдання влади", - такі аргументи Михайла Боровського.

"А чому вони повинні працювати без касових апаратів? Що, найбільш хитродупі? Я, як споживач, хочу отримувати чек і бути захищеною. А то спекулянти вигадали собі за чорну готівку працювати!", - пише Світлана Черниш.

Більшість підтримують РРО

Загалом, за опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", понад половина опитаних (51%) вважають, що розширення застосування касових апаратів свідчить про наведення ладу у сфері сплати податків. Водночас 37% переконані, що це свідчить радше про утиски малого бізнесу.

Так само понад половина учасників опитування (54%) вважають, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки.

А кожні чотири з п'яти (81%) опитаних вже не згодні купувати складну техніку без чека.

Державні та приватні РРО

Касові апарати, а також їх обслуговування дійсно може коштувати багато для малого підприємця. Але у випадку, якщо його бізнес не будується на основі так званої ФОПо-ферми, коли досить велика компанія працює завдяки кільком десяткам спрощенців.

Як заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, вже три місяці працює розроблений державою "касовий апарат у смартфоні", і підприємці можуть встановити його безкоштовно.

Для тих, хто не довіряє перевагам безкоштовного державного ПРРО, є можливість придбати програмне забезпечення від приватних розробників.

Зазвичай таке ПЗ на порядок дешевше звичайних касових апаратів разом із обслуговуванням, а українські програмісти пропонують комплексне рішення для малого бізнесу - не лише "фіскалізувати" свої операції, а й, наприклад, вести елементарну бухгалтерію.

"Так, можливо, безкоштовне програмне РРО від податкової працює не ідеально, але на сьогодні існує дуже багато недорогих програмних РРО від приватних компаній, вартість встановлення та обслуговування яких складає близько 140 гривень на місяць", - кажуть у Європейській бізнес асоціації, яка послідовно відстоювала обов'язковість РРО.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!