"Путін, Захарова - це не Росія, це збіговисько окупантів". Інтерв'ю Навального ВВС

Олексій Навальний з дружиною Юлією

Автор фото, Alexey Navalny

Підпис до фото,

Олексій Навальний з дружиною Юлією

Опозиціонер Олексій Навальний зараз у Німеччині на реабілітації після отруєння. Він займається з фізіотерапевтами, кілька годин на день користується комп'ютером і соціальними мережами - довше поки що не рекомендують. І готується повернутися до Росії, як тільки дозволить здоров'я.

З паном Навальним поговорили кореспонденти Російської служби ВВС Андрій Козенко та Ольга Просвірова.

Навальний - під цілодобовою охороною поліції. Наше інтерв'ю ми запланували у готельному номері, який орендували напередодні. За годину до інтерв'ю до нас приїхали двоє правоохоронців, вони оглянули приміщення і перевірили, чи функціонують запасні сходи. Потім вони попросили не зустрічати Навального на вулиці, а зайти у лобі готелю.

Автомобіль з Олексієм Навальним, його прессекретаркою Кірою Ярмиш та іншими охоронцями під'їхав впритул до дверей готелю. Поки вони виходили, поліцейський на вулиці попросив перехожих на кілька секунд зупинитися і пропустити команду Навального.

Потім ми разом підіймалися ліфтом, Навальний жартував з охоронцями. На стіні ліфта, як і в інших готелях в Берліні, було попередження: через коронавірус дозволено їхати тільки двом пасажирам одночасно. "Нічого, - жартував у своєму стилі опозиціонер, киваючи на нас. - Ці двоє з Англії приїхали, ми їх взагалі за людей вважати не будемо".

Навальний відмовився від відеозапису інтерв'ю і попросив не фотографувати його. "Я не те щоб прямо відмовляюся, не хочу перетворитися на собачку, яка вижила від "Новачка", і тепер всі на неї дивляться, - каже він. - Мені важливо сказати, що я думаю про те, що сталося, про своє політичне ставлення до цього. Але так влаштовані медіа: чим більше фотографуєшся, тим більше цього хочуть інші".

"Це був саме глушняк"

ВВС: Згадай вечір у Томську напередодні відльоту, наступного ранку, аеропорт. Хоча б на секунду у тебе виникла якась підозра? Чи було щось дивне? Будь-яка дрібниця.

Олексій Навальний: Ця поїздка відрізнялась тим, що була абсолютно спокійною.

Щоразу, коли я приїжджаю до Новосибірська (спочатку Навальний і його команда приїхали до Новосибірська, потім до Томська - Ред.), мене закидають яйцями. Це якийсь пунктик у місцевої влади.

Цього разу теж таке було, але вони навіть жодного разу не влучили. У Томську нас, як завжди, дорогою зупинила поліція - усіх переписала.

Вочевидь, було зовнішнє спостереження, але не дуже помітне - мені потім показували цю відому статтю в "Московском комсомольце", де вони виклали мало не щохвилинний план нашого перебування.

Але все було суперспокійно, ніхто на нас не звертав уваги, не було абсолютно нічого підозрілого. Тому ми поверталися з Томська до Москви дуже задоволені успішною продуктивною поїздкою, все йшло, як по маслу, і нічого не віщувало ... [сміється] подальших прикростей.

ВВС: І в невеликому аеропорту, куди вранці практично одночасно прилітають три літаки з Москви, де в цей момент велике скупчення людей, також не було нічого підозрілого?

О.Н.: І близько! Взагалі нічого! До моменту, коли сидиш і думаєш: блін, щось не те, - взагалі було просто ідеально. Власне, саме тому досі ніхто не розуміє, [як це сталося].

Усміхнений Олексій Навальний в аеропорту Томська

Автор фото, Ilya Ageev

Підпис до фото,

Усміхнений Олексій Навальний в аеропорту Томська

Чи це був якийсь спосіб з їжею, можливо, напередодні ввечері. Або контактний спосіб. Все, що я знаю про вид речовини, я взяв з преси - у мене немає ніякої додаткової інформації.

Я не бачив людей, які ведуть розслідування чи проводили експертизу (мова йде про експертизи Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) і берлінської лабораторії, що визначила, що Навального отруїли речовиною з групи "Новачок" - Ред.).

Єдині люди, з якими я це обговорював, - лікарі. Всі предмети ми здавали на експертизу лікарям у Німеччині. І з преси я знаю, що це якась, можливо, нова модифікація цієї фосфорорганічної сполуки, що належить до групи "Новачок". Тобто це такий собі просунутий "Новачок". Але з чим він там був ще, як він діє?

ВВС: Повертаючись до відео з літака з криками ...

О.Н.: "Навальний кричить від болю".

ВВС: Ти тоді сказав: "Я вмираю". Знаєш, буває, що у людини панічна атака, і їй здається, що вона зараз задихнеться. Або у людини буває серцевий напад. Ти говориш, що у тебе нічого не боліло, але водночас ти вимовив цю фразу.

О.Н.: А тому що це немає з чим порівняти.

Наприклад, ти багато читав про серцевий напад, і ти можеш припустити, які це відчуття.

І клаустрофобії у мене немає. Навпаки, я полюбляю забитися в куток, щоб мене ніхто не чіпав, сісти з комп'ютером, щоб до мене ніхто не ліз, і сидіти там тихо. Тому замкнений простір мене взагалі не бентежить.

А тут якась маячня, яка, мабуть, не може трапитись з людиною у звичайному житті. Ну, не мабуть, а точно не може трапитись у звичайному житті, тому що природа за весь час еволюції не створила такої штуки, яка що там - "інгібує холін ..."?

Кіра Ярмиш, прессекретарка Навального: Інгібує холінестеразу.

О.Н.: Я став якимось експертом - "нейробіологія для чайників". У звичайному житті з тобою таке трапитися аж ніяк не може. На мене це раптово накотило. Перша ознака - просто пробило холодним потом. Нічого не болить, і це не панічна атака чи якесь занепокоєння.

Спочатку щось не те, а потім дійсно єдина думка - що все, кінець. І іншої думки немає. І ти намагаєшся конвульсивно проаналізувати себе. Але нічого немає, нічого не болить. І поскаржитися ніби не було на що. Але зрозуміло, що все. І мені стало погано - не так, що, можливо, я відрублюся, але долечу цим літаком до Москви, і мені там зроблять укольчик. Це був саме глушняк.

ВВС: А "щось не те" - чи можна визначити хоча б у якій частині тіла? В голові?

О.Н.: У тому-то й справа, що ні. Взагалі нічого немає, окрім холодного поту, який тече по лобі. Напевно, єдина річ, яку можна [назвати] - ти втрачаєш концентрацію. Ну, воно так і працює. "Новачок" просто перевантажує нервову систему, і якоїсь миті ти не можеш сфокусуватися. Але це так, ніби ти п'яний.

Я виходжу з туалету [літака], я знаю, де праворуч, я знаю, де ліворуч, я знаю, де стоїть стюард, я знаю, де моє крісло. Але щось не те, і кінець. [Це відчуття] не розкладається на частини.

Коротше, хімічну зброю треба заборонити! Я багато думав про це, і вона заборонена, по-перше, не дарма, по-друге, будь-яка хімічна фігня - не має жодної користі. І захистити нікого не можна. Зіткнення з цим несе тобі жахливу смерть. Ну, або жахливу майже смерть.

"Галюцинації зовсім не смішні"

ВВС: Тобто посадку літака в Омську ти не пам'ятаєш?

О.Н.: Ні, я пам'ятаю, коли я вимкнувся. І коли Кіра [в Берлін] приїхала, вона розповіла, що [в літаку] пілот запитав: чи є медики? Медик не знайшовся. Ілля, мій помічник, пішов по рядах, знайшов жінку-фельдшерку, вона якоїсь миті, коли я перестав дихати, закричала на весь літак: "Я не хочу брати на себе відповідальність!"

Але за хвилину я почав плюватися водою і знову почав дихати. Останнє, що пам'ятаю, як мені в літаку сказали: "Чоловіче, не відключайся". А потім я вже пам'ятаю тільки "Шаріте".

ВВС: Між цими двома моментами ти щось розумів? Ти лежав в омській лікарні, тебе занурювали в кому, ти летів багато годин літаком - чи є у тебе якісь спогади про цей період?

О.Н.: Взагалі нічого. Я пропустив усі драматичні події, коли ви обговорювали всю цю героїчну боротьбу Юлі [Навальної] та всіх інших за мою евакуацію.

Потім було кілька ступенів пробудження - і це був найпекельніший період. Я поступово приходив до тями, причому тривалий час у мене були галюцинації: хтось - лікарі, Юля і [начальник штабу Леонід] Волков - "розповіли" мені, що я потрапив у аварію, що у мене немає ніг, що мені хірург робить нові ноги і нову спину. Потім мені "сказали", що я в лікарні при посольстві лежу.

І це було абсолютно реально. Реальніше, ніж ви зараз. Потім це поступово почало змінюватися, і хтозна, якої миті приходила справжня Юля, а коли була несправжня Юля, коли був справжній Волков чи ні.

Причому це була багатошарова маячня: тобто я лежав без ніг, мене лікували лікарі, потім ніч, вночі були болісні галюцинації, потім я знову прокидався, і наставав день, коли я знову лежу без ніг. Це заплутана фігня. Тому кома - відстій.

Навальний

Автор фото, Getty Images

Кома виглядає зовсім не так, як в книжках. Я ж лежав на наркоті весь цей час. Мені спочатку давали три види наркотиків, потім два види, потім один вид, а потім їх почали поступово знижувати, а потім я ще довго вживав якісь таблетки, від яких я був спокійний-спокійний.

А момент, коли я усвідомив себе, я реально не пам'ятаю. І важко відповісти, що було, а чого не було. Тому що у мене було так багато всього. Галюцинації - відстій, вони зовсім не смішні і не веселі.

ВВС: Станом на зараз ти вже ...

О.Н.: Дивись, у мене не тремтять навіть руки.

ВВС: Що відновилося, а що - ні?

О.Н.: Мені значно-значно краще. Я іноді ніби підвисаю.

Я гуляю двічі на день, і сьогодні (інтерв'ю взяли у п'ятницю, 2 жовтня. - Ред.) у парку трохи стало зле, мені навіть за водичкою збігали.

Можу ходити доволі довго. Під час прогулянки для мене найскладніше - сісти в машину і вийти з машини. Але мені значно краще.

Як і раніше, головна проблема - сон. Я не можу спати. І мені дуже складно спати без снодійного. Хоча у мене ніколи таких проблем не було.

Дрібні рухи, моторика, тремтіння рук є, це важко прогнозувати. Іноді ось тремтять, а іноді концентруєшся - і нормально. Я постійно здаю аналізи, мене постійно перевіряють, роблять когнітивні тести, фізична сторона відновлюється доволі швидко.

Що ж до голови - якісь речі робити складно. Рахувати подумки стало складніше. Я вважав: якщо пролежав у реанімації 24 дні, то ще стільки ж - і повернуся до колишнього стану. Де там. Багато речей ти просто не знаєш, як робити - кинути м'ячик лівою рукою. Я зловити його можу, кинути також можу, але це дивний, незграбний рух, схожий радше на штовхання ядра, ніж на кидання м'яча.

Я не маю жодного хворобливого відчуття. Ну, просто воно не робиться і все. І якісь маленькі дивні рухи просто не робляться.

Але це все повна маячня. Я, звичайно, скаржуся на це, і всім нию, що я не можу спати, наприклад. Але блін, я згадую, коли не міг говорити, вже розуміючи, хто навколо, - у порівнянні з цим все - дурня. Тоді я міг тільки губами ворушити.

Мені медсестра каже: хочеш щось сказати? І вона як Дарт Вейдер у "Зоряних війнах" з шипінням перемикала купу трубок, потім я відчував таке - вжух - кисень йде, і я міг почати говорити.

Технічно я міг щось вимовляти. Але якщо мене щось запитували, типу: ти Олексій Навальний? Я киваю головою. Ти розумієш, що ти в Берліні? Я киваю головою. А якщо: скажи що-небудь. І я: "ачюпьалопталоітолтаааабуаааа". А що сказати? І немає слів. Це все жахливо.

Потім мені казали: не можеш сказати - напиши. І мені потрібно написати, наприклад, "Андрій". І я розумію, що потрібно написати "А", а пишу "М". І пишу в стовпчик. Я розумію, що потрібно писати в рядок, а воно пишеться саме у стовпчик. І ти у нестямі хочеш просто закинути цю дурню кудись, а сил у тебе навіть закинути її немає.

Реабілітація триватиме певний час. Ну, ось я сьогодні за комп'ютером посидів доволі довго, і в парку я вже сидів на травичці, і мені приносили водичку. Лікарі дуже здивовані швидкістю відновлення, але кажуть: гальмуй трохи. Але я дуже задоволений, що можу відповідати на запитання.

ВВС: Про фізичний стан зрозуміло, а є якісь наслідки для психіки?

О.Н.: Якщо ви мене зараз розсердите, у мене знаєш як почнуть тремтіти руки. Коли я серджуся, у мене ось так починають ходором ходити ... [демонструє].

Був період, коли я був, як ці божевільні люди, над якими я сміявся: ніч настає, і мені просто неприємно. Тому що всі ці спогади про реанімацію, пищать штучки. І я думав: зараз я знову буду страждати. І я не хочу бути один. Але ніби відпустило.

Я думав: господи, невже я став типовим шизоїдом, який страждає, мучиться і якому потрібно ходити до психотерапевта? Але начебто ні. Я нічого не боявся; не боявся, що відкрию очі, а біля мого ліжка стоїть чоловік з полум'яними очима і "Новачком". Але мені реально було неприємно, коли всі йдуть, я залишаюся один у палаті, і ніч.

Навального лікували у берлінській клініці "Шаріте"

Автор фото, AFP

Підпис до фото,

Навального лікували у берлінській клініці "Шаріте"

Чи боюся я випити з вашої чашки? Не боюся - ось бачите, випив. Складно сказати, надто мало часу минуло. Я сподіваюся, що не буде якихось наслідків, пов'язаних з цим. Я не хочу перетворитися на чоловіка, який повернувся з армії і тільки й розповідає найближчі п'ять років про те, що там у нього було в армії - або в тюрмі. І ми навіть у нашому маленькому колі наклали мораторій на мої розмови про здоров'я чи про отруєння, щоб я не обговорював це без кінця.

"Вони просять кров Навального, але чомусь у Ангели Меркель"

ВВС: Чи проводять в Німеччині якесь розслідування щодо твого отруєння?

О.Н.: Ні. Німеччина і не може цим займатися, у неї немає повноважень. Я російський громадянин, якого намагалися вбити в Омську, в Сибіру. Єдині мої відносини з офіційними особами в Німеччині - це прихід поліції, яка сказала: "Знаєте що, давайте ми вас будемо охороняти".

У мене немає ілюзій: вони охороняють не мене, а людей навколо мене. Я розумію, що тут всі будуть дуже незадоволені, якщо якийсь розумник захоче застосувати в Берліні хімічну зброю.

А лікарі, намагаючись зрозуміти, як мене лікувати, надіслали всі речі, що ми їм дали, в лабораторію армії, яка і знайшла ФОС (фосфорорганічні сполуки - Ред.).

Зараз це просто передали в Організацію із заборони хімічної зброї, яка не веде розслідування замаху на вбивство. Їх цікавить лише факт того, чи був це "Новачок". А розслідування немає - ні в Росії, ні в Німеччині.

ВВС: Чи погодишся ти передати свої медичні дані Росії?

О.Н.: Давайте не будемо казати слово "Росія", тому що я - це Росія, і решта людей - це Росія. А Марія Захарова, Путін і доктор Мясніков - це ніяка не Росія, це просто збіговисько окупантів. І вони використовують щоразу дуже зрозумілу стратегію - починають висувати мільйон найрізноманітніших версій: діабет, перепив алкоголю.

Коли я вже опритомнів, всі постійно жартували зі мною про якесь Кафтанчіково. Я їм кажу: яке Кафтанчіково, що за Кафтанчіково? Виявляється, це якийсь населений пункт, де я купався, і в перший день була версія, що я в Кафтанчіково перепив самогону. Я навіть не знав, що існує такий населений пункт.

Найкращий захист - це напад, і зараз для чогось іде тема, що потрібна кров Навального - причому вони просять не у мене цю кров, а чомусь у Ангели Меркель.

Моя позиція дуже проста: моєї свіжої добірної крові в Омську - море, там відро її. Там є мій одяг, там є всі медичні записи, яких у мене, до речі, немає, і я їх отримати не можу. І мені, громадянину РФ, що володіє всіма правами, досі незрозуміло, ні чому немає кримінальної справи, ні де всі ці речі.

Тому будь-яку розмову я хочу починати з того, що має бути порушена кримінальна справа за статтею про замах на вбивство політичного діяча, яким я себе вважаю - як би хто не намагався розповісти, що я таким не є. І в рамках порушеної кримінальної справи можна про щось говорити.

Вони кажуть, що кримінальної справи немає, отруєння немає, дослідчу перевірку завершили. Тобто для чого це все потрібно?

Мене не цікавить цей дивний і вочевидь політичний процес. Вони постійно говорять про "політизацію справи Навального", але політизують справу Навального саме посадовці РФ.

Навіщо їм взагалі потрібна Німеччина? Ну ось, будь ласка, - є Омськ, є Томськ, є там мої юристи, є моя кров, є відеозаписи з готелю - де вони?

Я дуже хочу подивитися відеозаписи з готелю. Готель втиканий був відеокамерами. Давайте подивимося по мобільних телефонах, хто туди приходив. Розкрити цей злочин з точки зору звичайної поліцейської роботи - не бозна-що.

18 вересня вони відмовили у порушенні кримінальної справи, коли я ще в реанімації лежав. Тому, якщо є відмова за фактом госпіталізації, то чому вони просять у німецького уряду мою кров?

Все, що я бачу поки, - це якась операція прикриття, і якийсь дивний діалог між Путіним і чомусь Євросоюзом, Ангелою Меркель.

ВВС: А як же агенти ЦРУ, про які говорив Дмитро Пєсков, і які щільно працювали з твоїм образом?

О.Н.: Єдина інтеракція з людьми в чорних окулярах і навушниках у вусі - це коли прийшли експерти зі шведської і французької лабораторії. У них є така спеціальна річ - chain of custody (протокол передачі доказів - Ред.).

Вони прийшли, отримали у Юлі дозвіл на те, щоб взяти мою кров та інші аналізи. Ці спеціальні люди дивились, що медсестра бере кров саме у мене. Одні відповідали за те, що саме ця кров потрапить у французьку незалежну лабораторію, інші - що у шведську.

Можливо, були й інші, але я ж не пам'ятаю цього - я в комі був. Хіба що приходили і за допомогою гіпнозу навіювали, що я маю відокремити Хабаровський край від Росії. Єдині люди, які зі мною працюють, - це фізіотерапевти. Один з них кидає мені тенісний м'яч, і він геть не схожий на працівника ЦРУ.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!