Посуха в Криму: як півострів виживає в умовах гострого дефіциту води

Цей рік в Криму став найбільш посушливим за останні 150 років. Обміліли водойми, пересохли річища річок, а воду стали постачати за графіком.

Щоб спровокувати дощі, влада анексованого Росією півострова готова навіть стріляти по хмарах.

Як живе Крим у настільки несприятливих умовах?

"У Криму люди навчилися головному: вони навчилися виживати, - розповідає житель Сімферополя Сергій Акімов. - Нині відбувається як раз виживання. Люди абияк пристосувалися до існування в умовах, коли воду до їхніх квартир подають лише вранці та ввечері".

7 вересня у Сімферополі стартував уже третій етап обмежувальних заходів, спрямованих на зменшення водопостачання жителям міста. Відтоді вони отримують воду лише шість годин на добу: три - вранці і три - ввечері.

Спочатку передбачалося, що такий формат стане найжорсткішим етапом обмежень, проте зараз влада анексованого Криму відкрито каже про те, що, якщо ситуація не зміниться, сімферопольці мають бути готові, що воду можуть давати через день.

"[Якщо ситуація погіршиться], місто поділять на дві частини і переведуть абонентів на подобове [постачання води]: одна половина буде [отримувати воду] по парних днях, інша - по непарних", - повідомили в міністерстві житлово-комунального господарства анексованого Криму.

Розраховувати лише на себе

Кримську столицю забезпечують відразу три водосховища: Аянське, Сімферопольське і Партизанське. Станом на 2 вересня сукупний обсяг води в цих водоймах становив близько 12 мільйонів кубічних метрів. При цьому в середньому місто споживає до 150 тисяч кубометрів води на добу.

До анексії 85% прісної води надходило до Криму через Північно-Кримський канал. Близько 80% від загального обсягу цієї води йшло на сільськогосподарські потреби, решту 20% скидали у водосховища і використовували для постачання населенню.

Навесні 2014 року українська влада припинила постачання води на територію анексованого Криму, встановивши у Херсонській області загороджувальну дамбу.

Українська влада неодноразово заявляла, що не має наміру постачати воду до Криму. Час від часу ідеї про постачання води через Північно-Кримський канал у гуманітарних цілях лунали в стінах Верховної Ради, зокрема про це навіть говорили голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Разом з тим, цього літа голова українського уряду неодноразово заявляв, що "відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал на порядку денному немає, і це не є предметом якогось торгу".

Отже, зараз півострів може використовувати воду тільки з власних водосховищ природного стоку та підземні джерела водопостачання.

Влада анексованого півострова неодноразово рапортувала про власні успіхи в пошуку додаткових джерел водопостачання, однак, коли запаси водосховищ стали наближатися до критичних, в хід пішли заходи, які ще нещодавно багато хто називав "екзотичними".

Так, голова анексованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що йому вдалося отримати літак для збільшення опадів. Повідомлялося, що повітряне судно стрілятиме по хмарах грозового фронту, провокуючи дощі.

"Використання цього літака дозволить збільшити обсяг опадів з уже сформованих хмар на 30%", - говорив Аксьонов.

Наприкінці серпня на сайті державних закупівель оприлюднили відповідний тендер. У технічній документації роботи назвали експериментальними, а потенційний обсяг опадів, який можна отримати пострілами в хмари дорівнює не 30, а 15%.

Наприкінці серпня влада визначилась з підрядником, якому з бюджету треба буде заплатити близько 25,5 млн рублів (більш як 9,4 млн грн). Чи почала компанія, що виграла тендер, виконувати польоти, ВВС News Україна з'ясувати не вдалося.

Вода з коричневим осадом

Зараз на вулицях Сімферополя стоять високі 10-кубові пластикові діжки, розповідає Сергій Акімов. Передбачається, що з таких діжок містяни зможуть набрати воду, якщо їм не вистачатиме того обсягу, який подають за графіком.

Встановлення тари з водою також не обійшлося без ексцесів. Стіни шести діжок невідомі розрубали сокирою, у кількох інших хтось просвердлив отвори. Оперативних можливостей купувати нові діжки немає, поскаржилася представниця влади анексованого Криму, мер Сімферополя, Олена Проценко.

Претензії у жителів міста залишаються і до якості води у водогоні. Після початку віялових відключень вода має постійний коричневий осад, кажуть мешканці Сімферополя, опитані ВВС News Україна.

"Якщо ванну після цієї води протерти білою ганчіркою, вона стане коричневою, хоч сам наліт з ванни очищується дуже погано", - говорить Сергій Акімов.

Загибель кримських річок

Одним з найбільш тривожних процесів, який принесла нинішня кримська посуха, стало обміління річок, кажуть кримські екологи. Річища деяких з них пересохли з природних причин, інші, такі як річка Біюк-Карасу в Білогірському районі, через дії влади анексованого півострова, яка силами військових використовує річку, щоб екстрено перекачати воду з Тайганського водосховища (розташоване на північному сході Криму) до Сімферополя.

У результаті вся риба, зокрема і червонокнижні види, що мешкали в Біюк-Карасу, приречені на вимирання, розповів BBC News Україна житель Білогірського району, активіст Ілля Большедворов, який був свідком зведення дамби на річці.

Масове вимирання риби зафіксували і в Севастополі, де пересохла найбільш повноводна ріка Криму - Бельбек. Це сталося через відсутність очисних споруд, внаслідок чого всі каналізаційні нечистоти продовжують зливати в її річище. Про це розповідав у серпні Андрій Ситников, мешканець села Верхньосадове, розташованого в одному з районів Севастополя.

Севастополь в режимі очікування

Загалом ситуація з водопостачанням Севастополя виглядає менш екстремально, констатує влада анексованого Криму.

Єдиним джерелом прісної води для півмільйонного міста є Чорноріченське водосховище. На початку вересня його актуальний обсяг становив 22,5 млн кубометрів води. При середньодобовій нормі споживання, цієї води місту вистачить до початку грудня.

Втім, у Севастополі на початку травня почали діяти перші обмеження у водопостачанні. Жертвами цих рішень стали місцеві садівники. Мешканців садових товариств і котеджних селищ через дефіцит води не перевели з зимового на літній режим водопостачання.

Втім, на практиці чимало людей поки не помічають цих обмежень, оскільки у багатьох в кооперативах встановлені свердловини, каже голова Спілки садівників Севастополя Андрій Липенко. Севастополь завжди був посушливим регіоном, і місцеві садівники розуміють і пам'ятають, як це - берегти воду, вважає він.

Поки влада анексованого Криму не розглядає варіант графіків водопостачання для всіх жителів Севастополя, говорив тимчасовий виконувач обов'язків губернатора Севастополя Михайло Развожаєв. Однак замислитись над цим місцеві посадовці можуть уже цієї осені, якщо ситуація принципово не зміниться.

Водогін з ризиком зсувів

Владнати проблему водопостачання Севастополя та прилеглих до міста районів Криму влада намагається будівництвом водогону з річки Коккозки, що протікає в Бахчисарайському районі.

Схожий проєкт вже розглядали у 2014-2016 роках. Тоді плани з вилучення річкової води спричинили протести місцевих, які побоювалися, що осушення Коккозки збезводнить відразу кілька сіл Бельбекської долини.

Развожаєв каже, що вже заручився підтримкою влади - зокрема, міністерства оборони РФ та вже навіть представив проєкт водогону президенту Росії Володимиру Путіну.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що втручання в екосистему кримських річок може призвести до незворотних наслідків для екологічного балансу регіону, при тому, що обсяг води, який можна зібрати з Коккозки вкрай малий. А от небезпека такого втручання дуже висока, вважає еколог.

Ризики можуть варіюватися від сильного замулювання річкового дна до підвищення зсувної небезпеки місцевості.

Деякі експерти також вважають, що боротися з дефіцитом води в Криму слід не мегапроєктами, а зниженням водовтрат у комунальних мережах, обсяг яких становить до 50% від загальної кількості води, що постачається.

"Замість того, щоб витрачати мільярди на водоводи або ще щось, варто було б за 6 років замінити всі водогінні труби, щоб вони не проривали і не протікали. Дуже шкода, що розуміння цього немає ані у регіональної влади, ані у Путіна", - обурюється місцевий політик, голова організації "Чистий берег. Крим" Володимир Гарначук.

Виноробство: падіння на 50%

Втім, дефіцит водних ресурсів в Криму відчувається не лише на рівні побутового комфорту. Посуха стає на шляху розвитку цілих секторів економіки півострова. Прикладом цього є виноробство - одна з провідних галузей сільського господарства Криму.

В останні роки на півострові активно освоюють нові земельні ділянки під висадку нових виноградників, проте відсутність води може завадити цьому процесу, вважає генеральний директор компанії Alma Valley Сергій Лебедєв.

Під кожну нову карту виноградників передбачений окремий штучний став для меліорації, розповідає він.

"Але постає питання, чим ми будемо цей ставок заповнювати? Вихід - рити свердловину. Але це дорого, а через конкуренцію на російському ринку ми не можемо дозволити собі істотно підняти роздрібну ціну на продукцію", - каже винороб.

У деяких виноробних господарствах цього року врожай винограду знизився на 50%. Під загрозою і формування врожаю на наступний рік, кажуть представники галузі. Єдине, що може компенсувати завданий посухою збиток, - рясні опади.

"Треба довирішувати"

Комплексного розв'язання проблеми дефіциту води для півострова на найближчі кілька років у влади анексованого Криму, вочевидь, немає.

З 2014 року розглядали відразу кілька можливостей постачати воду на півострів через водовід з Краснодарського краю, однак проєкт визнали недоцільним. Іншим варіантом було будівництво на чорноморському узбережжі опріснювальних станцій. Однак і від цієї ідеї влада була змушена відмовитися з огляду на надто високу вартість.

Зараз російський президент рідко висловлюється щодо водопостачання Криму. Під час відкриття траси "Таврида", спілкуючись з кримчанами, Путін лаконічно зазначив, що проблему з водою на півострові "ще треба довирішувати".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!