Операція СБУ "Павутина": скільки бомбардувальників втратила Росія

Внаслідок ударів українських дронів по аеродромах російської дальньої та стратегічної авіації 1 червня знищили або пошкодили понад 11 літаків, встановила ВВС.

Серед них стратегічні бомбардувальники Ту-95 та дальні Ту-22М3. Ймовірно, стратегічні бомбардувальники були модифікаціями Ту-95МС - це найновіша модифікація, яка може застосовувати крилаті ракети великої дальності.

Ударів зазнали як мінімум два аеродроми, ще один в Амурській області не був атакований через загоряння в причепі, який використовували для запуску дронів.

Атака дронів завдала чутливої ​​шкоди російській ядерній тріаді, але її не можна назвати критичною.

Росії доведеться щось робити з потенційною загрозою повторення подібних атак, і превентивні заходи можуть виявитися досить дорогими.

Які аеродроми зазнали удару

База "Бєлая" в Іркутській області зазнала удару, який став одним із двох, підтверджених російським міністерством оборони.

На аеродромі, судячи з відеокадрів, знятих у неділю, були не тільки Ту-22М3, які базуються там на постійній основі, але також, ймовірно, Ту-95МС і Ту-160.

На відеокадрах, знятих у неділю з відстані, видно, як на стоянках літаків здіймається білий та чорний дим. На цих кадрах помітні бомбардувальники Ту-160, але встановити, які саме літаки були пошкоджені або знищені, за записами неможливо.

У понеділок OSINT-аналітик Кріс Біггерс опублікував супутникові знімки цього аеродрому, на яких видно три знищені бомбардувальники Ту-95 і один Ту-22М3, а також ще три знищені літаки, тип яких був встановлений приблизно — Ту-22М3.

Знімки, опубліковані аналітиком, були кадровані та підписані ним, і тому загальну картину за ними уявити неможливо.

База "Оленья" в Мурманській області також була атакована, і це підтвердило міністерство оборони Росії. На ній також постійно дислокуються бомбардувальники Ту-22М3. Тим часом у неділю в інтернеті з'явилися відеозаписи, зроблені камерами ударних дронів, що атакують бомбардувальники Ту-95.

OSINT-аналітичний канал OSINTtechnical опублікував ці записи, назвавши їх ударами по авіабазі "Оленья". Інший канал — AviVector, що спеціалізується на аналізі супутникових знімків аеродромів, підтвердив, що це один із літаків, розташованих на авіабазі "Оленья".

Судячи з відеозапису, на аеродромі згоріли чотири літаки — три Ту-95МС і один Ан-12. За словами аналітиків OSINTtechnical, згорілих Ту-95МС було чотири.

База "Українка" в Амурській області, на якій базується Ту-95МС, не зазнала удару, проте, ймовірно, вона також була потенційною ціллю. У неділю на ній спалахнула і вибухнула фура, яка, як вважають російські блогери, могла перевозити дрони до місця пуску.

"Дягілєво" в Рязанській області. Протягом дня надходили повідомлення про удари по цьому аеродрому. Губернатор Рязанської області опублікував у своєму телеграм-каналі кілька повідомлень про наліт безпілотників і незначну шкоду, яку вони завдали житловим будинкам. Про удари по летовищу він не повідомляв.

При цьому міноборони РФ повідомляло про появу дронів у тому числі над Рязанською областю.

У соцмережах та каналах аналітиків не з'явилися підтвердження того, що на цьому аеродромі були пошкоджені будь-які літаки. На базі розташовані Ту-22М3, Ту-95МС та інші літаки, включаючи транспортні, паливозаправні та навчальні.

"Іваново" в Іванівській області. Повідомлення про удари по цьому аеродрому надходили в неділю, однак у мережі не з'явилися відеозаписи нальоту, а OSINT-дослідники не опублікували жодних доказів того, що на ньому могли бути пошкоджені або знищені будь-які літаки.

Аеродром "Енгельс-2" у Саратовській області також згадувався у повідомленнях соцмереж, але жодних доказів того, що він зазнав удару, немає.

Протягом дня також надходили повідомлення про удари по цілях у Північноморську, де розташована база Північного флоту Росії, але вони також не підтвердились.

Наскільки критичні втрати

За відеозаписами та супутниковими знімками можна припустити, що на аеродромах було знищено 11-12 літаків. Серед них п'ять чи шість Ту-95МС, ймовірно, п'ять Ту-22М3 та один Ан-12. Крім того, Кріс Біггерс повідомляє як мінімум про одне пошкоджене Ту-95МС.

Проте пошкоджений бомбардувальник, можливо, буде непросто повернути до ладу. Літак — досить чутливий до несправностей апарат, і це зрозуміло: якщо в дорозі зламається автомобіль, то шансів уціліти у нього та людей усередині набагато більше, ніж у літака з екіпажем.

Тому в авіації — військовій та цивільній — до несправностей ставляться уважніше. Відповідно, навіть трохи пошкоджений літак може перестати бути боєздатною одиницею.

Згідно з довідником World Air Forces 2025, у російських ВКС на початку року було 57 літаків Ту-22М та 47 Ту-95. Ймовірно, йшлося про Ту-22М3 і Ту-95МС.

Інший довідник Military Balance 2024 також повідомляє, що на озброєнні російської дальньої авіації було 57 літаків Ту-22М3. Кількість стратегічних Ту-95МС, згідно з цим довідником - 58.

Згідно з Military Balance, в Росії на озброєнні стоять 13 бомбардувальників Ту-160 і ще три перебувають на випробуваннях. World Air Forces наводить цифру о 15 Ту-160. Про пошкодження чи знищення таких літаків не повідомлялося.

Усі три російські важкі бомбардувальники - Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3 - можуть нести ядерну зброю.

Але при цьому Ту-22М3, який не є стратегічним, але тільки далеким, не входить в ядерну тріаду (і не враховується в договорі СНО) — так називають ядерну зброю, розміщену на міжконтинентальних балістичних ракетах наземного або підводного базування.

При цьому бомбардувальники помітно відрізняються від інших компонентів тріади — на відміну від ракет, вони більш вільно переміщуються, їх можна застосовувати в неядерному оснащенні, вони більш стійкі для першого ядерного удару, тому що можуть перебувати в повітрі.

Тому хоча літаки і здаються трохи застарілим видом ядерної зброї, насправді вони дуже важливі, і втрата як мінімум п'яти Ту-95МС (а максимум семи) з півсотні – сильне ослаблення стратегічних сил.

Ту-22М3, хоча формально і не входить в ядерну тріаду, але бере участь у стримуванні на меншому рівні, наприклад, з європейськими країнами.

Дуже важливо також враховувати те, що ці літаки більше не випускаються, і тому замінити їх на щось нове неможливо.

Але Росія відновила випуск стратегічних бомбардувальників Ту-160М2, які за своїм функціоналом вищі, ніж Ту-95МС або Ту-22М3. Щоправда, при виробництві, ймовірно, використовується запас, що залишився з радянських часів, але це дозволяє вводити у стрій нові літаки.

У будь-якому випадку в ударах по цілях на території України брали участь, як правило, не більше десятка літаків. Тому таке скорочення парку навряд чи сильно вплине на їхню інтенсивність.

Що це за літаки

Ту-22М3 та Ту-95МС дуже різні бомбардувальники. Ту-22М3 не вважається стратегічним бомбардувальником, оскільки має обмежену дальність дії — його бойовий радіус не перевищує 2500 кілометрів. У російській авіації він належить до класу далеких бомбардувальників. Його основна зброя – ракета Х-22.

Це досить небезпечна зброя, але ці ракети випускалися в Радянському Союзі і більше не виробляються. Сам літак може застосовувати й іншу зброю, наприклад, авіабомби, але поки що її використовують для пусків Х-22. Чим займатиметься Ту-22М3, коли запас цих ракет буде вичерпаний, невідомо.

Ту-95 - стратегічний бомбардувальник, ймовірно, найстаріший літак в російській бойовій авіації. Перший політ Ту-95 відбувся 12 листопада 1952 - ще за життя Йосипа Сталіна.

Модифікація "МС" з'явилася в самому кінці 1970-х років. Цей літак був практично новим Ту-95, побудованим спеціально для пусків крилатих ракет Х-55. У 2000-х деякі Ту-95МС були модернізовані для застосування нових ракет Х-101 та Х-102, у них також покращили різні бортові системи.

Military Balance повідомляє, що в 2025 році у ВКС РФ був 31 "старий" Ту-95МС і 27 модернізованих, здатних застосовувати ракети Х-102, якими і били по Україні.

Укриття та ППО

У цих українських ударів можуть бути і непрямі наслідки.

Атаки виявили серйозні недоліки в організації розміщення літаків стратегічної авіації на аеродромах.

Судячи з усього, дрони вільно передавали сигнал під час польоту. Вони також явно були керованими. Це може означати, що в районі аеродромів не діяли системи радіоелектронної боротьби.

Під час нальотів у пресі та блогосфері не з'явилося повідомлень про обстріл повітряних цілей системами ППО або навіть просто стрілецькою зброєю.

Ту-95МС стояли без укриттів на відкритому майданчику. Ту-22М3б, судячи з супутникових знімків, були на захищених стоянках, але захист включав у себе лише обвалування.

Дискусія про використання укриттів для літаків ведеться в Росії вже давно, і необхідність цих укриттів має своїх адептів у середовищі провоєнних блогерів.

Однак такі укриття, враховуючи розміри стратегічного бомбардувальника, були дуже дорогими. Крім того, керований дрон здатний залетіти в дуже невеликий отвір, і тому їх довелося робити з герметичними воротами, що ще більше здорожчає проєкт.

Проте втрата більш ніж десятка таких літаків може виявитися настільки чутливою, що в результаті в Росії почнуть обладнати такими захисними спорудами всі аеродроми.

Разом із системами ППО та РЕБ це стане досить масштабною, а головне — дорогою програмою модернізації російських військових аеродромів.

Крім того, удари, як видно, можуть бути завдані по всій території Росії, і цілі — не обов'язково аеродроми. Чи залишилися в української розвідки ресурси для здійснення подібних операцій у майбутньому, невідомо.

Але превентивні заходи можуть стати важким фінансовим вантажем для країни, яка і так уже витрачає багато грошей на війну.