Конфлікт Індії та Пакистану навколо Кашміру: чи можлива війна і що буде далі

Відносини між Індією та Пакистаном різко загострилися після того, як Нью-Делі звинуватив Ісламабад у причетності до нападу бойовиків на туристів у Пахалгамі, в контрольованій Індією частині Кашміру, і пообіцяв дати рішучу відповідь.

У відповідь Пакистан також заявив, що "на будь-який подібний військовий авантюризм з боку Індії дадуть впевнену та рішучу відповідь".

Міністр інформації Пакистану Аттаулла Тарар заявив, що Ісламабад має "достовірні відомості" про те, що Індія нібито готується завдати воєнного удару по Пакистану протягом найближчих 24-36 годин. Ця заява прозвучала 30 квітня, з того часу військової ескалації між країнами не відбулося.

Але чи може справді початися війна між Індією та Пакистаном? Про це ВВС запитала у фахівця з Індії Олексія Захарова.

Наскільки небезпечна ситуація?

Захаров не вважає ситуацію, що склалася після нападів, унікальною. Він зазначає, що для відносин Пакистану та Індії характерна певна циклічність.

"Якщо ми візьмемо більш недавній відрізок часу, у XXI столітті, останні 25 років, то подібних великих терористичних атак було як мінімум п'ять, і майже кожна з них призводила до загострення відносин Індії та Пакистану, до такої перебільшеної риторики з обох сторін і до напруги на лінії контролю", - сказав експерт.

За його словами, напад у Пахалгамі можна порівняти із ситуацією 2019 та 2016 років, коли відбулися великі напади бойовиків в індійській частині Кашміру. Але, як зазначає Олексій Захаров, на відміну від атаки 23 квітня, вони були спрямовані не проти мирного населення, а проти індійських військових.

"І обидва рази індійський уряд — а він досі перебуває при владі — уряд партії Bharatiya Janata Party (Індійська народна партія) на чолі з прем'єр-міністром Нарендрою Моді, реагував досить жорстко.

І щодо риторики, щодо таких сигналів, проводилися рейди на пакистанську частину Кашміру, яка в індійській термінології називається „окупований Пакистаном Кашмір”. У 2019 році були авіаудари по базах терористів, але обидва рази ці дії у відповідь не призводили до якоїсь ескалації і мали такий обмежений характер", — зазначає експерт.

Цього разу, як нагадує Олексій Захаров, одразу після нападу оголосили контртерористичну операцію з боку індійських сил безпеки.

"У її рамках знесли близько 10 будинків підозрюваних у причетності до різних терактів, не тільки до теракту в Пахалгамі, і підозрюваних в участі в терористичних групах", - говорить експерт.

Ця операція, за його словами, викликала протести, оскільки під час неї постраждали й сусідні будинки мирних мешканців.

"Забудова є досить щільною. І тому місцеві жителі протестували", — пояснив Олексій Захаров, додавши, що в Нью-Делі — через тиждень після нападу — ситуація досить спокійна.

"Звичайно, були повідомлення про деякі акції протесту біля пакистанського посольства.

При цьому також вони мали такий подвійний сигнал. З одного боку, начебто влада заявляла про те, що знімаються огорожі та кордони безпеки біля посольства Пакистану.

З іншого боку, поліція гарантувала, що всі акції матимуть мирний характер, і намагалася не допустити, скажімо, зростання якоїсь активності цього протестного руху", — зазначив Захаров.

Що відомо про напад та його наслідки

Індія та Пакистан сперечаються щодо Кашміру понад 70 років, і вже двічі вели за нього повномасштабні війни.

За кількістю жертв серед мирного населення напад на туристів 22 квітня став наймасштабнішим у цьому регіоні за останні 20 років. Загалом жертвами нападу стали 26 людей.

Індія звинуватила Ісламабад у причетності до нападу, хоча з чотирьох нападників лише двоє були громадянами Пакистану, інші два учасники нападу — піддані Індії.

Пакистан заперечує, що міг мати якесь відношення до нападу в Кашмірі. Індія поки що теж не надала жодних доказів причетності Ісламабаду.

Однак обидві країни вже пішли на низку жорстких заходів. Індія знизила рівень дипломатичних відносин із Пакистаном, майже вдвічі скоротивши чисельність працівників посольства та оголосила про закриття єдиного сухопутного прикордонного переходу між країнами.

Візи пакистанців, видані системою звільнення від віз Південно-Азіатської асоціації регіонального співробітництва, вирішили анулювати.

Уряд Пакистану, у свою чергу, призупинив дію віз для громадян Індії, за винятком сикхських паломників, оголосив індійських військових радників персонами нон грата і наказав їм залишити країну.

Повітряний простір Пакистану закрили "для всіх авіаліній, що належать Індії або керовані Індією", також закрили основний прикордонний пост Вагах та зупинено всю торгівлю, зокрема і транзит товарів.

Крім того, Індія призупинила дію угоди щодо вод річки Інд, укладеної у 1960 році.

На невизнаному кордоні двох країн вже тиждень не вщухають спорадичні перестрілки, які періодично починають війська, дислоковані по обидва боки демаркаційної лінії.

Особлива увага до конфлікту пояснюється тим, що Індія та Пакистан мають ядерну зброю, хоча й ніколи не застосовували її в попередніх конфліктах.

Як відповісти, щоб уникнути ескалації?

Захаров вважає, що Індія зараз вирішує "досить серйозну головоломку" і намагатиметься дати таку відповідь, яка була б досить жорсткою, але водночас не призвела б до ескалації напруги.

"Насправді індійський уряд стикається з дилемою, що, з одного боку, в політичних цілях потрібно якийсь удар у відповідь показати, а з іншого боку, потрібно це зробити так, щоб, по-перше, це був удар по терористах, по-друге, це був такий удар, який би не призвів до ескалації напруги. І по-третє, надіслати важливий сигнал місцевому населенню, тобто заспокоїти", — каже Олексій Захаров.

При цьому Індія цією відповіддю також намагатиметься дати зрозуміти міжнародній спільноті, що вона продовжує залишатися відповідальною державою і здатна на такі точкові кроки, які не дестабілізуватимуть ситуацію, зазначає експерт.

Генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач Північного командування індійської армії Діпендра Сінгх Худа вважає, що метою Індії цього разу мають бути самі бойовики, а не їхні бази.

Як сказав військовий експерт виданню Economist, Індія може використовувати французькі винищувачі Rafale, за допомогою яких можна завдавати ударів "дистанційно" прямо з індійського повітряного простору.

При цьому він зазначив, що удар по пакистанському місту Мурідці з великою ймовірністю призведе до великих жертв серед мирного населення. Такий удар може підірвати підтримку, яку користується Індія на світовій арені.

Пакистан, у свою чергу, як вважає Дипендра Сінгх Худа, намагатиметься дати пропорційну відповідь, але намагатиметься вразити ще більше цілей, ніж Індія. Пакистан також може завдати удару по індійських військових об'єктах, що неминуче викличе величезне обурення в Індії.

Моїд Юсуф, який займав посаду радника з національної безпеки Пакистану з 2021 по 2022 рік, в інтерв'ю Economist попереджає, що якщо сторони почнуть перевіряти межі допустимої "ескалації", такий конфлікт між країнами, які мають ядерну зброю, може вийти за рамки контрольованого.

Потік заяв про неминучість війни, як наголошує Олексій Захаров, йде переважно з пакистанської сторони.

Але одночасно обидві сторони намагаються залучити міжнародну спільноту на свій бік. Індія хоче показати, що вона має "нульову терпимість до тероризму" і вона зробить усе можливе для запобігання подібним атакам у майбутньому.

Пакистан закликає до незалежного розслідування і заперечує свою причетність до нападу.

"Мені здається, пакистанські заяви про неминучість війни і про неминуче вторгнення чи авіаудар — це спроба якраз залучити міжнародне співтовариство", — каже експерт.

Як Індія та Пакистан намагаються залучити на свій бік США та Китай

Але за останні роки міжнародна ситуація значно змінилася: тепер США, після виведення своїх військ з Афганістану в 2021 році, менш зацікавлені у співпраці з Пакистаном.

США та Індію пов'язує більш тісне партнерство. Колишній посол Індії в Пакистані Аджай Бісарія в інтерв'ю Economist зазначив, що Індія може спробувати домогтися від США запровадження санкцій щодо низки пакистанських військових та представників влади. Він припускає, що Індія також вимагатиме перегляду рішення про надання Пакистану кредиту МВФ на 7 млрд доларів.

За словами Олексія Захарова, одним із головних союзників Індії, дійсно є США: відносини двох країн за останні 10-15 років сильно розвинулися, у тому числі у військовій сфері та у сфері безпеки.

"Ми бачимо, що зараз, у період адміністрації Трампа, збільшується діалог якраз у сфері боротьби з тероризмом. США йдуть назустріч Індії за багатьма вимогами", - зазначає експерт.

При цьому після перших заяв Білого дому з засудженням тероризму через тиждень після нападу США продемонстрували більш нейтральну позицію. Держсекретар Марко Рубіо під час зустрічей з його індійськими та пакистанськими колегами закликав сторони до стриманості та діалогу.

"Така традиційна дипломатична риторика, яка покликана дещо збити розпал пристрастей", — каже Олексій Захаров.

При цьому експерт зазначає, що Китай одразу зайняв нейтральнішу і стриманішу позицію, ніж багато країн, які в перші години після нападу виступали на боці Індії.

Пекін тоді згадав, що визнає легітимні інтереси Пакистану, повторив пакистанську риторику про те, що потрібно провести розслідування, зазначає Олексій Захаров.

"Звичайно, тут треба розуміти, що справді Китай - дуже близький партнер Пакистану, особливо в останні роки, відносини близькі до союзницьких", - говорить експерт. Росія на дипломатичному рівні також зайняла нейтральнішу, обережнішу позицію.

"У сприйнятті індійської сторони зараз Росія стала більш нейтральною стороною через розвиток відносин з Пакистаном. Так, тут є, звичайно, нюанс, що для Росії Індія, як і раніше, найбільший імпортер озброєнь, а Пакистану Росія не постачає зброю, дотримуючись індійських червоних ліній", - каже Захаров.

Але на дипломатичному рівні, наприклад, в ООН, Росія більше не блокує обговорення кашмірського питання, в тому числі ініційовані Китаєм.

І тому, звичайно, в Індії є дискусії про те, що за підтримкою з кашмірського питання на дипломатичному рівні, напевно, Індії варто звертатися до інших партнерів, таких як США, Франція. Хоча при цьому, звичайно, я думаю, що такий позитивний нейтралітет з боку Росії для Індії, як і раніше, важливий", — каже експерт.